Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання
1) реальні потреби задовольняються всередині типу однак¬во: у певній кількості і певній почерговості;
2) реальні потреби задовольняються комплексно: певним визначеним набором, який визначається самою сім’єю відповідно до критерію доцільності;
3) задоволення реальних потреб для сімей одного типу споживацької поведінки визначається критерієм раціональності, прийнятним лише для цього типу сімей.
Відповідно до всіх цих критеріїв формуються певні типи споживаць¬¬¬кої поведінки, які відрізняються один від одного. Дослідження і вивчення різних типів споживацької поведінки є надзвичайно актуальним і використовується при вирішенні соціально-економічних завдань, зокрема визначення потреб і на їх основі споживання.
Певний тип споживацької поведінки визначає р嬬¬альне споживання: здійснення нової покупки у зв’язку з реальними потребами, або задоволення їх шляхом використання вже існуючих благ (це можливо лише для благ довготривалого використання).
Оскільки сформовані реальні потреби визнବ¬чають певний тип споживацької поведінки, котра впливає на реальне споживання, то даний послідовно-логічний процес (відмічено пункти-ром - рис.1.3.) можна розглядати і в зворотному напрямі: через р嬬¬ально спожиті блага можна визначити певний тип споживацької поведінки, який, у свою чергу, використовуючи процес мотивації, визначає реальні потреби кожного з типів сімей. Мова йде лише про ті сім‘ї, у яких є незадовол嬬¬ний попит на конкретно визначені блага. Задоволення потреби у визнач嬬¬ному благові визначає перехід сім‘ї з одного типу в інший. Схема процесу реального споживання і формування потреб індивідуального споживача представлена на рис.1.
Простий на перший погляд процес виникнення і формування реальних потреб насправді є внутрішньо складним і залежить від багатьох фаꬬ¬торів. Для досконалого вивчення процесу формування реальних потреб і здійснення на цій основі реального споживання недостатньо розглядати сім’ю як певну суспільну одиницю. Необхідно дослідити структуру і взаємодію всіх її членів, адже процес прийняття рішення про реальне споживання, як і процес фо𬬬мування реальних потреб, базується на спільності інтересів і переконань всіх її членів ([6],[24]). Це яскраво простежується при визначенні почерговості придбання нових благ .
мотивація
Рис.1 Послідовно-логічна схема процесу споживання і формування потреб
індивідуальних споживачів
Для більш чіткого уявлення логічного процесу прийняття рішення про потребу чи споживання необхідно дослідити саму сім‘ю. Ми аналізуємо два типи сімей:
1) сім‘я диктаторського типу, котра характеризується наявністю в ній вольової особистості, яка з допом¬гою сили, досвіду, поваги, зароблених коштів самостійно приймає рішен¬¬¬ня будь-якого характеру, в тому числі про потреби і споживання;
2) сім‘я демократичного типу, у якій процес при鬬¬няття рішення про потреби і споживання базується з урахуванням думки всіх її членів і реально втілюється через обговорення і прийняття єдиного рішення.
Сім‘ї другого типу можна поділити на такі, де в обговоренні і прийнятті рішення беруть участь лише повнолітні члени сім‘ї (сюди належать також і молоді за віком сім‘ї), і де прийняття рішення є колективним, з урахуванням думки неповнолітніх дітей.
Втручання суспільства чи де𬬬жави в управління процесом формування певних потреб у сім‘ях першого типу передбачає вплив лише на одного члена сім‘ї, у сім‘ях другого типу - на всіх.
Під час дослідження й аналізу особистого споживання ми постійно переконуємось, що цей процес є надзвичайно складним, постійно змінюється та залежить від дуже багатьох факторів. В останні роки різноманітність цих факторів дуже часто і з різних позицій висвітлюється в науково-економічній літературі. Адже тільки аналіз факторів впливу може виявити об’єктивні причини протікання процесу індивідуального споживання і формування реальних потреб.Основи дослідження факторів особистого споживання і формування потреб були закладені ще К.Марксом, який вивчав не тільки саму суть індивідуального споживання, а й його залежність від капіталістичного виробництва та “від кліматичних і інших природних особливостей тієї чи іншої країни”, “від культурного рівня країни” та “від приросту населення” [26, 182], [27, 209].