Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Оскільки дохід сім’ї визначається самою сім‘єю, і на цей процес впливають ряд інших факторів, то дану внутрішньо-індивідуальну характеристику пропонуємо представити деякою сукупністю інших характеристик, котрі будуть виконувати функції доходу: визначати обмеження на споживання суспільних благ і сприяти розвитку самої сім‘ї [22, 27]. Такими внутрішньо-індивідуальними характеристиками окремої сім‘ї повинні бути: освітній та інтелектуальний рівень членів сім’ї, пристосованість до умов життя, досвід, вміння ризикувати, а також отримувати, вибирати і швидко використовувати будь-яку інформацію, працьовитість тощо. Набір цих характеристик переводить сім‘ю з нижчого рангу - на вищий за типом життєдіяльності (і, відповід¬¬¬но, до типу сімей з вищими доходами), що також має вагомий вплив на формування стереотипу і розвиток сім‘ї, самовдосконалення і нові можливості підвищення по щаблях суспільної ієрархії [6]. Тому дохід сім’ї відносимо до факторів чи умов, які обмежують розвиток і процес споживання різноманітних благ.

До другорядних факторів впливу чи умов, які визначають і формують конкретний тип життєдіяльності сім‘ї, відносимо усі інші. Їх класифікація і перелік можуть бути наступ- ними [6, 16]:

1) фактори, які впливають на рівні регіону чи країни в цілому (величина країни, її географічне положення, розвиток інфраструктури тощо);

2) фактори, які впливають на рівні сім’ї (кількість членів сім’ї, наявність дітей, національність, освітній рівень, вік сім’ї тощо);

3) фактори, які впливають на рівні особи (стать, освіта, інтелектуальні здібності, вольові якості тощо).

У логічному ланцюжку процесу реального споживання всі чинники, які обмежують споживання суспільних благ (дохід), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім‘ї, які визначають та формують її тип і реальне споживання, зливаються, формуючи поняття реальних потреб [31, 26].

Реальні потреби - це сукупність суспільних благ, які в даний м¬мент часу є необхідними для певної сім‘ї. Сім‘я формує і ви第¬начає самі потреби для конкретного моменту часу, фактори оᬬ¬меження (дохід) визначають альтернативний вибір. Умови, які впливають на процес реального споживання суспільних благ, визнବ¬чають величину, кількість і якість реальних потреб або їх недоцільність [5, 17]. Отже, умови життєдіяльності будь-якої сім‘ї вимагають функціонування її як біол¬гічного виду, тобто визначають потребу сім‘ї в продуктах харчування (у певному визначено-необхідному наборі поживних речовин: білків, жирів і вуглеводів), обмеження формує альтернативу щодо різних наборів продуктів харчування (можливість споживання одних продуктів харчування і неможливість придбання інших, кількість продуктів у пе⬬¬ному наборі тощо), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім‘ї визначають, які продукти вживати (обмеження чинить віросповідання), якої якості тощо. Обмеження у вигляді сімейного доходу є однією з таких індивідуальних характеристик. Отже, сім‘я визначає реальні потреби, а обмеження і умови в комплексі становлять усе інше: реальність їх задоволення, кількість, якість, а також доцільність [3].

Визначаючи реальні потреби, сім‘я тим самим формує майбутні умови своєї життєдіяльності і сам тип, чи віднесення до певного пласту. Однак через певні причини часто реальні потреби можуть бути нереалізованими, зокрема в період занепаду суспільства, його стано⬬¬лення і криз [14].

Реальні потреби розглядаються як певна одиниця або одне ціле, а їх структура є диференційованою і визначається самою сім‘єю. Величина грошових витрат і структура суспільних благ, які моментно споживаються (пр¬дукти харчування), споживання яких триває короткий проміжок часу (миючі засоби) і тривалий (меблі) - є різ¬¬¬ними для кожної окремої сім‘ї. Тому реальні потреби, сформовані для оꬬ¬ремої сім’ї, різняться величиною і структурою, що вказує на неоᬬ¬хідність проведення градації реальних потреб для ко欬¬ного з типів сімей [5].Сформовані реальні потреби різного роду чи функціонального призначення мають різну почерговість задоволення [12, 49]. Певну ієрархічну градацію потреб запропонував Маслоу [30, 3, 75]. На його думку, найвищими є фізіологічні потреби, задоволення яких є першочерговим і необхідним (продукти харчування), однак існує також черговість задов-лення реальних потреб одного роду: необхідність різних благ формує вибір більш необхідного для окремої сім‘ї (пральної машини чи телевізора) блага, що виражається через більш швидке задоволення відповідної потреби [7].

Таким чином, сформовані реальні потреби створюють процес мотивବ¬ції [7, 24], відносно якої сім‘я зосереджує свої зусилля на задоволенні певних потреб, що, у свою чергу, впливає на формування певної споживацької п¬ведінки. Певний утворений тип споживацької поведінки характеризується відповідним підходом до формування потреб і споживання за визначеними ознаками [6]: