Макроекономічні моделі в системі макроекономічного аналізу

2. Макроекономічні моделі(характеристики)

Перш за все розглянемо макроекономічні моделі з точки зору пояснення функціонування окремих секторів народного господарства.

Система національних рахунків як модель економічного кругообігу.

Система національних рахунків — це система взаємопо¬в'язаних економічних показників та особлива форма їх представлення, яка. відображає найзагальніші й найваж¬ливіші аспекти економічного розвитку, пов'язані з вироб-ництвом і споживанням продуктів, і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного ба¬гатства країни.

Усі інституційні одиниці об'єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари й послуги, крім фінан¬сових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; державні установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв'язки.

Перший сектор охоплює інституцінні одиниці, основною функцією котрих є виробництво продуктів і нефінансових послуг для реалізації на ринку. В цей сектор включають¬ся всі підприємства незалежно від форми власності.

Сектор “фінансові установи” складається з інституційних одиниць, зайнятих фінансовими операціями на комер¬ційній основі та операціями з страхування незалежно від форми власності.

Сектор «Державні установи» охоплює інституційні оди¬ниці, що зайняті наданням неринкових послуг, призначе¬них для колективного споживання, а також перерозподі¬лом національного доходу й багатства.

Сектор «Громадські та приватні організації, що обслу¬говують домашні господарства», охоплює інституційні оди¬ниці, котрі надають неринкові послуги для домашніх гос¬подарств, задовольняючи при цьому їхні як індивідуальні, так і колективні потреби.

Сектор «Домашні господарства» складають одиниці-ре¬зиденти, основною функцією яких є споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва продуктів і по¬слуг, яка не може бути відділена від домашнього госпо¬дарства.

Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті за¬рубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з ре¬зидентами даної країни.

Для вивчення процесів виробництва й балансу між ре¬сурсами і використанням продуктів та послуг у СНР здій¬снюється групування за галузями.Одним з базових понять у системі показників макро¬економічного рахівництва є економічна операція, котра відображає групування елементарних потоків за їх змістом. Економічні операції в СНР поділяються на три групи: опе¬рації з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові.

Для характеристики діяльності кожної групи одиниць і сукупної економіки загалом усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. При цьому кожний рахунок належить до одного аспекту економічної діяльності. Відповідно до подвійного запису, прийнятого у СНР, кожна операція відображається в рахунках двічі: один раз — у ре¬сурсах, другий — у використанні. Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються за допомогою розрахунку або з використанням балансуючої статті.

Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків. Для кожного сектора внутрішньої економіки передба¬чається складання шести рахунків, а для окремих галу¬зей — трьох рахунків:

Рахунок продуктів і послуг

Рахунок виробництва

Рахунки утвороння, розподілу й використання доходів