Світовий ринок

- набуття членства у Світовій організації тор¬гівлі;

- структурну трансформацію експортних галу¬зей з метою збільшення частки кінцевої продук¬ції у загальному обсязі експорту. Необхідна ефективна державна політика щодо стимулюван¬ня експорту, зокрема, продукції високотехнологічних галузей;

- диверсифікацію напрямів постачання това¬рів і послуг з/до країн ЄС, у тому числі нових членів;

- забезпечення розвитку ринку послуг, який може надати додатковий поштовх загальному розвитку української економіки. Однак це знач¬ною мірою залежатиме від державної політики, створення відповідної законодавчої бази, а та¬кож сприятливого інвестиційного режиму на ри-нку послуг.

Підвищення ефективності у секторах послуг може, у свою чергу, сприяти зростанню конку¬рентоспроможності експортних товарів, а також збільшити прямий експорт послуг вітчизняними постачальниками. Так, конкурентоспромож¬ність товарів на експортних ринках залежить від розвитку таких послуг, як наприклад, транспор¬тних, телекомунікаційних, фінансових, профе¬сійних.

Таким чином, у Україні склалася ситуація, коли на найвищому політичному рівні проголо¬шені певні зовнішньоекономічні та політичні пріоритети, а на рівні суспільства відсутнє со¬ціальне замовлення на них.

Очевидно, що у разі з Україною та іншими посткомуністичними країнами свідомий євро¬пейський вибір визначає не стільки, так би мо-вити, географічну спрямованість політики, скі¬льки зобов'язання щодо запровадження відпо¬відних правил та норм, вже реалізовані в регіо¬ні, до якого ми хочемо увійти. Інакше кажучи, європейський вибір - це визнання бажання та готовності України будувати свою економічну систему за європейськими правилами.Разом з тим, економічні та політичні реалії сьогодні поставили Україну перед цілком оче¬видним вибором - Європа чи СНД (Росія). Суть проблеми полягає у тому, що, за всієї привабливості Заходу, Україна за певних об'єктивних та суб'єктивних обставин не може гра¬ти за правилами, які вже засвоїли країни Цен¬трально-Східної Європи та Балтії. Хоча ниніш¬ня ситуація в Росії та СНД у цілому є кризо¬вою, але правила гри тут аналогічні українсь¬ким, що сприяє наближенню України до СНД.

До того ж визнання вступу до ЄС як страте¬гічного пріоритету неминуче ставить перед Ук¬раїною низку питань щодо подальшої стратегії реформування національної економіки. При¬чому відповідь на них - це не стільки перевірка механізму вироблення та реалізації економіч¬ної політики, скільки підтвердження наявності політичної волі для реального, а не деклара¬тивного проведення великомасштабних еко¬номічних перетворень.

З цієї метою Україна вже сьогодні має роз¬вивати національне законодавство, максималь¬но враховуючи відповідні норми європейсько-го права.

Інтеграція в світову економіку є вельми складною справою для будь-якої держави, але за наявності політичної волі, суспільного кон¬сенсусу та чіткої стратегії Україна має всі шан¬си стати бажаним економічним партнером та рівноправним учасником великої європейської сім'ї.

Література

1.“Економічна безпека держави”. Підручник. (Під ред. професора Б. Кравченка). К., 1994, 140 стор.;

2.Бендерський Ю. “Реалії світогосподарських процесів і місце в них України”. Економіка України, №1. – 2000, стор. 70-75;

3.Кемпбелл Р. Макконел, Стэнли Л. Брю. Экономикс, т.1. М.: Республика, 1992. – 339 с.;

4.Левшин Ф.М. и др. “Мировые рынки: конъюнктура и цены”. – М.: Международные отношения, 1987. – стр. 12-27;

5.Мазаракі А.А. та ін. “Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура”: Навч. посібник. – К.: Видавн. центр КДТЕУ, 1998. – стор. 4-12, 132-136, 141-165;