Слово Тараса Шевченка і Святе Письмо

З братом добрим добро певне

Познать, не ділити.Яко мірро добровонне

З голови чесної

На бороду Лароню

Спадає росою

І на шитії омети

Ризи дорогої;

Або риси єрмонській

На святії гори

Високій сіонській

Спадають і творять,

Добро тварям земнородним,

І землі, і людям, -

Отак братів благих своїх

Господь не забуде,

Воцариться в дому тихім,

В сім’ї тій великій,

І пошле їм добру долю

Од віка до віка.

-15-

На думку В. Скуратівського, Шевченко синтезує народну пісню із мсалмом. І це природно для поета. З однієї сторони самобутній лірик-українець, з іншої-людина, що прагне християнської довершеності, він легко і вільно викладає свої думки – пісні на папір. У переспіві відображається велика туга за Божим раєм на землі, де люди жили б у правдивій братній любові, адже для цього вони створені Богом.

Псалми (грецьк. psalmos - пісня) – пісні релігійного змісту, створені біблійним царем Давидом (VII, 2).

На текст псалмів композитори писали твори для хору або для одного голосу з інструментальним супроводом.

Пальма – духовна пісня – гімн та текст, запозичиней із біблійних псалмів.