Історія села Саджавк

У 1937 році в Саджавці виникає Товариство радикальної молоді ім. М.Драгоманова “Каменярі”, головою якого обрано Онуфрія Томащука.

1938 року польська влада закриває в селі обидві читальні “Просвіти”.

Протягом 1930-их років широку діяльність розгорнули в Саджавці підпільні осередки Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН). Під їх проводом виростало покоління молодих, ідейних патріотів-націоналістів.

Джерело: Сербенюк М. “Саджавка над Прутом”, - Гуцульщина, 1985, № 1

З історичних джерел:

Кількість населення Саджавки у 18-20 століттях.

1781 рік – 623 чол.

1857 рік – 1963 чол.

1900 рік – 2718 чол.

1921 рік – 2674 чол.

1931 рік – 3024 чол.

1959 рік – 3080 чол.

1963 рік – 3206 чол.

1970 рік – 3025 чол.

1998 рік – 3364 чол.

Історія у спогадах очевидців

“За двадцять років, всупереч польській окупації, Саджавка національно дозріла й завдяки своїм національно-громадським установам, а зокрема УВО й особливо ОУН, досягла високої національної свідомості й зайняла передове місце серед громад усієї Галичини, а в Надвірнянськім повіті була безконкуренційно найсвідомішим українським селом”.

(Із нарису Михайла Сербенюка “Саджавка над Прутом”)

А ми тую славу піднімемо...

Визвольні змагання 1940-1950-их років.

У вересні 1939 року, після розгрому Польщі гітлерівською Німеччиною, в наш край з “визвольною місією” прийшли радянські війська. Жителі Саджавки стали громадянами Радянського Союзу.

Із встановленням радянської влади у селі заборонено діяльність усіх національних товариств, обидві читальні “Просвіти” перетворено на клуби.

У 1940 р. падають перші жертви сталінських репресій. Заарештовано члена ОУН Якова Михасюка, який гине в надвірнянській тюрмі. Органами НКВС схоплено молодого науковця і письменника Івана Давидяка, обставини смерті якого невідомі до цих пір. Репресовано і вивезено в Сибір голову Товариства “Каменяр” Онуфрія Томащука та кооперативних діячів Степана Мельника й Федора Якубяка.