Ринок страхування: тенденції та проблеми

Вирішено проблему виводу капіталу за межі України з вико¬ристанням схемних операцій перестрахування через компанії Балтії, які відповідно до законодавс¬тва в цих країнах підлягають обмеженому держав¬ному нагляду.

Недостатність андеррайтингового досвіду та власного капіталу обумовила сильну залежність українського страхового ринку від перестрахувальних операцій, причому ця залежність досягла катастрофічного (якщо не кримінального) рівня (рис. 4). У 2004 р. частка страхових платежів, сплачена перестраховикам, досягла 11553 млн грн, що становить 89,94% загального збору стра¬хових платежів. Упродовж усього періоду дослід¬ження, незважаючи на законодавчо ініційовану прискорену капіталізацію страхового ринку (мі¬німальні розміри статутного фонду страхових компаній переглядалися тричі), коефіцієнт пере¬страхування ризиків продовжує збільшуватися (для порівняння: 1996 р. він становив тільки 13,65%, 1999 р. — 39,95%).

За оцінками експертів ринку (офіційна статис¬тика цю інформацію не оприлюднює), структура страхового ринку приблизно така: українські стра¬хові компанії утримують 5–10% загального обсягу зібраної страхової премії, ще 10–15% сплачується українським перестраховикам, залишок (тобто до 80–90% страхової премії) перераховується закор¬донним перестраховикам. Як правило, це поясню¬ється фінансовою нерозвиненістю страхового ринку, особливо порівняно з фінансовою спро¬можністю закордонних операторів ринку.Так, обсяги платежів із перестрахування за кор¬дон у 2005 р. суттєво зменшились як в абсолют¬них (360,0 млн грн порівняно з 1 907,2 млн грн за аналогічний період 2004 р., більш ніж у п'ять ра¬зів), так і у відносних величинах (3,3% від вало¬вих премій наприкінці 2005 р. та 9,8% за результа¬тами 2004 р.). Аналіз структури перестрахування за кордон свідчить про те, що в 2005 р. за кордон передавались переважно реальні великі ризики, які не можуть утримуватись українськими стра¬ховиками самостійно.

Важливим фактором, що сприяв розвитку стра¬хового ринку України в 2005 р., стало введення обов'язкового страхування цивільно-правової від¬повідальності власників наземних транспортних засобів. Незважаючи на відсутність дійового меха¬нізму контролю наявності страхових полісів, цей вид страхування стрімко розвивається. Повними членами МТСБУ станом на 23.01.06 р. є 14 стра¬ховиків, асоційованими членами — 51 страховик.

Введення в дію механізму захисту майнових прав потерпілих унаслідок ДТП коштом страховиків сприятиме не лише розв'язанню вказаної соціаль¬ної проблеми, а й підвищенню страхової культури населення та зростанню ринку класичного страху¬вання (додатково близько 1,5 млрд грн на рік).

Наприкінці 2005 р. Держфінпослуг видав 84 ліцен¬зії на провадження цього виду страхування.

Сучасний стан страхового ринку характеризу¬ється наявністю багатьох негативних тенденцій та суттєвих диспропорцій свого розвитку, які потре¬бують підвищеної уваги з боку державних органів нагляду за страховою діяльністю і врахування в процесі управління розвитком кожного суб'єкта страхового підприємництва:

• фіктивність значної частки страхових операцій;

• низький рівень покриття ризиків;

• більша частина активів фінансується власни¬ми коштами, а не із залучених джерел;

• недосконалість захисту прав споживачів стра¬хових послуг;

• низький рівень проникнення страхового рин¬ку (страхові платежі за вирахуванням страхових платежів, переданих на перестрахування україн¬ським страховикам, по відношенню до ВВП) і вузька клієнтська база страховиків, а також зосе¬редження страхового ринку переважно на майно¬вому страхуванні юридичних осіб;

• нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

• недостатність надійних фінансових інстру¬ментів для інвестування;