Договір страхування

4) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передба¬чений умовами страхування. У договорі можуть також передбачатися й інші обов'язки страхувальника (ст. 1008 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про страхування").

Якщо обов'язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі є без¬умовним, то обов'язок страховика виплатити страхову суму або страхове від¬шкодування виникає за умови настання страхового випадку. Проте виплата цих сум є виконанням страховиком свого обов'язку за договором, а не формою ци¬вільно-правової відповідальності перед страхувальником.Тому невірно тлумачити страхову відповідальність як обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування1. Майнова відповідальність страховика може настати за несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування, інші порушення договору або умов страхування, визначених законом чи правилами страхування (п. З ст. 20 Закону України "Про страхування"). За несвоєчасну ви¬плату страхової суми, страхового відшкодування чи за інші порушення договору настає майнова відповідальність у вигляді неустойки (штрафу або пені).

Відповідно до ст. 1009 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування" виплату страхових сум і страхового відшкодування страховик проводить на під¬ставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страхо¬вий акт складає страховик або уповноважена ним особа. У разі потреби страхо¬вик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших організацій, що во¬лодіють інформацією про обставини страхової події, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації повинні надсилати страховикові відпо¬віді на запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, у тому числі й да¬ні, які є комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за їх розголошення у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Наявність у страховиків сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також системи перестрахування — це умови за¬безпечення платоспроможності страховиків. Вони повинні додержуватися нор¬мативних співвідношень між сумою власного статутного фонду зі страховим ре¬зервом та обсягом прийнятих на себе страхових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1012 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуван¬ням, у межах цієї суми переходить право вимоги, які страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за за¬вдану шкоду.

У ст. 1010 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено загальні для усіх видів страхування підстави для відмови страховика у виплаті страхових сум (страхового відшкодування). Такими підставами є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку (крім дій, пов'язаних з виконанням цими особами громадянського обов'язку щодо захисту майна, здо¬ров'я, життя, честі і гідності). Кваліфікація дій страхувальника або особи, на ко¬ристь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником відповідного відшкодування збитків за майно¬вим страхуванням від особи, винної у заподіянні їх;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового ви¬падку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визна¬ченні обставин, характеру та розміру збитків;

6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, за¬вданих при настанні страхового випадку.

Законодавчими актами або умовами договору страхування можуть бути пе¬редбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум. Рішення про від¬мову у виплаті цих сум приймає страховик і повідомляє страхувальнику в пись¬мовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Це рішення страхувальник може оскаржити у судовому порядку.У період дії договору страхування може статися зміна осіб у страховому зо¬бов'язанні. Зокрема, у разі смерті страхувальника-громадянина його права та обов'язки переходять до спадкоємців. В інших випадках права та обов'язки стра¬хувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки з охорони прав і законних інтересів застрахованих. Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина суд визнав недієздатним або таким, у якого обме¬жена дієздатність, то права та обов'язки страхувальника переходять до його опі¬куна або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відпові¬дальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності. Внаслідок реорганізації юридичної особи, яка є страхувальником, її права та обов'язки, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника за згодою страховика (статті 1013—1015 ЦК України, статті 22—24 Закону України "Про страхування").