Договір страхування

Страхове відшкодування (або забезпечення) — це грошова сума, яку ви¬плачує страховик за умовами майнового страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати страхову оцінку і роз¬мір збитків, яких зазнав страхувальник. Інші збитки вважаються застраховани¬ми, якщо це передбачено договором страхування. У разі якщо страхова сума за договором майнового страхування є нижчою від страхової оцінки, страхове від¬шкодування зменшується у відповідній пропорції, якщо умовами страхування не передбачено інше.

За згодою страхувальника предмет договору страхування може бути застра¬хований за одним договором страхування кількома страховиками (співстраху-вання) з визначеням прав та обов'язків кожного із страховиків. За погодженням між співстраховиками і страхувальником один із співстраховиків може представляти всіх інших співстраховиків у відносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним у розмірах своєї частки (ст. 1005 ЦК України). Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма стра¬ховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожен стра¬ховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування [1].

Страховик має право перестрахувати частину ризику в іншої страхової орга¬нізації. Перестрахування — це страхування одним страховиком на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика). Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним пе¬ред страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування (ст. 1006 ЦК України) [1].

Для забезпечення повноти страхового фонду, проведення профілактичних за¬ходів та виконання обов'язків перед страхувальниками страховики намагаються застрахувати якомога ширше коло об'єктів. Максимальна їх кількість, яка може бути охоплена страхуванням, називається страховим полем.

Навантаження страхової премії — частина страхового платежу, що її ви¬користовує страховик на покриття видатків з ведення справи.

Франшиза — визначена договором або умовами страхування частина збит¬ків, яку страховик не відшкодовує страхувальникові і яка припадає на страху¬вальника (наприклад, при страхуванні засобів транспорту).

4. Зобов'язання з добровільного страхування.

Відповідно до установчих документів та одержаної ліцензії страховики мо¬жуть здійснювати такі види страхування: 1) особисте — страхування життя; від нещасних випадків; медичне страхування; 2) майнове — страхування засобів наземного, повітряного, водного транспорту; страхування вантажів; інших видів майна; фінансових ризиків; 3) відповідальності; 4) перестрахування; 5) інші види страхування, визначені в ліцензії.

Однією з тенденцій удосконалення страхового законодавства є пріоритетний розвиток різних видів добровільного страхування. Підставами виникнення зо¬бов'язань з добровільного страхування виступають договори майнового чи осо¬бистого страхування або перестрахування. Приблизний перелік видів добровіль¬ного страхування дається у ст. 6 Закону України "Про страхування". До них належать такі види страхування:

— страхування життя;

— страхування від нещасних випадків;— страхування здоров'я на випадок хвороби;

— страхування інвестицій;

— страхування засобів залізничного, водного, повітряного транспорту;

— страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та інші [2].

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстро¬ваними органом, уповноваженим здійснювати нагляд за страховою діяльністю.