Страхування немайнових інтересів особи
Якраз необхідність розрахунку тарифних ставок і резерву внесків по страхуванню життя на основі зазна¬чених принципів зумовили появу особливої наукової галузі — георії актуарних розрахунків. Змістом їх є сис¬тема математичних й статистичних методів, які дозволя¬ють встановити фінансові права й обов'язки сторін у довгостроковому страхуванні життя.
Тарифна ставка використовується для того, щоб вста¬новити обсяг грошової суми, яку кожний з страхуваль¬ників зобов'язаний з одиниці страхової суми внести в загальний страховий фонд. Загальна величина зібраних внесків, обчислених на основі тарифної ставки, повинна бути достатньою для встановлених страхових виплат.
Розрахунок починається з встановлення повної та¬рифної ставки або брутто-ставки. Структурно вона скла¬дається з двох основних елементів — нетто-ставки, що є джерелом забезпечення виплат страхових сум, і наванта¬ження, яке повинно бути достатнім для компенсації витрат по проведенню страхових операцій. Нетто-ставка гарантує виконання фінансових зобов'язань страховика по договорах страхування.
Особливе місце в розрахунку тарифних ставок займа¬ють так звані таблиці смертності, які використовують всі страхові організації. Зазначимо також, що внески, які акумулюються страховиком, можуть використовуватись як кредитні ресурси і приносити йому процентні гроші. Це дозволяє враховувати їх для зниження тарифних ста¬вок перед їх встановленням.
Тарифні ставки встановлюються одноразові й річні. Використання перших означає виплату внеску на почат¬ку дії договору страхування. Страхові відносини в цьому випадку опираються на так званий принцип нуля, у відповідності з яким передбачається рівність фінан¬сових зобов'язань страховика й страхувальника один перед одним. Одноразовий внесок означає, що страху¬вальник зразу ж на початку дії договору погашає всі свої зобов'язання перед страховиком.
В разі застосування річної ставки відбувається посту¬пове погашення фінансових зобов'язань страхувальника щорічно, на протязі дії договору страхування.
Порівнюючи можливості застосування одноразової й річної ставок, зазначимо, що, виплачуючи страховий внесок одноразово, страхувальник витрачає менше кош¬тів, ніж при виплаті внесків на протязі декількох років. Це зумовлено тим, що в разі одноразової виплати відповідна грошова сума поступає в господарський обо¬рот, і на неї нараховуються проценти. При річних же внесках частина доходу у вигляді процентів втрачається. Тому величина річних ставок не може бути попередньо зменшена в такому ж розмірі, як і одноразової. Важливо і те, що при одноразовому внеску всі страхувальники виплачують свої платежі. Якщо ж мають місце річні виплати, то не по всіх договорах внески будуть виплачені в повному обсязі, бо частина застрахованих вмирає до закінчення дії договору.
Таким чином, при обчисленні розміру річної нетто-ставки не можна обмежитись лише діленням одноразової ставки на число років дії договору страхування. Потрібний особливий розрахунок для того, щоб річні ставки встановлювались як з врахуванням втрати про¬центного доходу, так і приймали до уваги зменшення кількості застрахованих внаслідок їх смертності.
Від одноразової нетто-ставки до річної можна пе¬рейти шляхом застосування коефіцієнтів розстрочки.Вони виражають собою вартість внесків в розмірі певної грошової одиниці, які здійснюються на протязі відпо¬відного строку в кінці або на початку кожного страхового року.
Як розрахувати річні ставки? Одноразова нетто-став¬ка дорівнює сучасній вартості фінансових зобов'язань страхової організації й страхувальника. У випадку засто¬сування цієї ставки страхувальник весь обсяг своїх фінансових зобов'язань виконує в момент укладання договору. При річних внесках страхувальник виконує свої зобов'язання перед страховиком поступово. Однак, загальна величина річних внесків повинна бути по своїй цінності еквівалентною одноразовому внеску. Очевидно, що шляхом арифметичного сумування цих внесків до¬сягти еквівалентності неможливо. Адже на протязі стро¬ку дії договору при одноразовому внеску на нього буде нарощуватись доход у вигляді процентів. Слід врахову¬вати і неминучість смерті частини страхувальників, внаслідок чого вони не зможуть повністю розплатитися зі страховою організацією. Можна вважати, що однора¬зова нетто-ставка є теперішньою вартістю (по цінності) величини річних внесків, тобто, це розстрочені фінансові зобов'язання страхувальника.
Нетто-ставка по змішаному страхуванню життя скла¬дається з трьох частин: на дожиття, на випадок смерті, на випадок втрати здоров'я і повинна бути достатньою для виплати страхових сум. Разом з тим страховик повинен ще мати кошти на оплату праці штатних працівників і агентів, що працюють за сумісництвом, компенсувати витрати на утримання приміщень, рекламу, управлінські витрати, тощо. Оскільки страхові послуги надаються за рахунок самих страхувальників, то кошти для їх здійснення також беруться з внесків страхувальників шляхом додавання до нетто-ставки навантаження.