. Види ризиків та їх оцінка

— вирівнювання темпів зростання стра¬хових премій та страхових резервів;

— збільшення рівня страхових виплат як свідчення зростання повноти виконання своїх зобов’язань перед страхувальником;

— пожвавлення конкуренції між стра¬ховими компаніями, які здійснюють особисте страхування, про що свідчить зменшення питомої ваги п’яти найбільших страхових компаній у загальному обсязі зібраних в Україні премій зі страхування життя з 77% в 1993 до 57% в 1996 році.

В основі особистого страхування, як і страхування май¬на, також лежить замкнутий перерозподіл страхових пла¬тежів між учасниками особистого страхування через спеці¬альний страховий фонд. Разом з тим, очевидні й розбіжності між ними, тому що об’єктами страхових відносин в особис¬тому страхуванні є працездатність, здоров’я, життя лю¬дей тобто воно пов’язане із специфічною стороною вироб¬ництва - відтворенням робочої сили. Але цей найважливі¬ший чинник виробництва неможливо безпосередньо вира¬зити у ціновому виразі, що й визначає особливості особистого страхування.

На відміну від страхування майна особисте страхування не забезпечує відшкодування матеріальних збитків, а дозво¬ляє одержати грошову допомогу застрахованим громадянам або їхнім сім’ям.

Така допомога надається в разі смерті застрахованого члена сім’ї чи втрати ним здоров’я або пра¬цездатності. Специфічною формою особистого страхуван¬ня є страхування на дожиття, змістом якого є нагромад¬ження визначеної страхової суми до кінця дії договору стра¬хування. Таке страхування сприяє зміцненню матеріального добробуту населення, дає можливість створювати грошові джерела для додаткового страхового захисту вже досягнуто¬го рівня життя.Враховуючи специфіку об’єктів особистого страхуван¬ня, інакше слід оцінювати таку характерну ознаку страху¬вання, як надзвичайність виникнення певних подій. Зро¬зуміло, не можна передбачити настання таких подій, як нещасний випадок, смерть, втрату працездатності, які ма¬ють надзвичайний характер. Але факт дожиття застрахова¬ного до певної дати залежно від його віку, стану здоров’я, способу життя тощо можна прогнозувати з певною мірою страхового ризику.

Необхідність особистого страхування зумовлена ризиковим характером процесу відтворення робочої сили в умо¬вах зростаючої насиченості виробництва складними техніко-технологічними системами, в умовах погіршення дов¬кілля. Все актуальнішою в розвинутих країнах, та й в Укра¬їні, стає проблема матеріального забезпечення людей похи¬лого віку, питома вага котрих у загальній чисельності насе¬лення неухильно зростає.

Таким чином, об’єктивно посилюється потреба у відшко¬дуванні втрат у доходах людей у зв’язку з наслідками стра¬хових випадків, тобто йдеться про страховий ризик і захист власності та матеріального благополуччя громадян. Ця по¬треба викликає необхідність суспільного страхового захис¬ту і матеріалізується в суспільних фондах споживання. В складі їх усе значнішу частку, особливо в країнах з розви¬нутими ринковими відносинами, складають фонди соціаль¬ного страхування і пенсійні фонди, які становлять зміст соціального страхування.

Зазначимо, що держава не бере на себе повністю задоволення відповідних соціальних потреб людей лише за ра¬хунок суспільних фондів споживання. Тому необхідне до¬повнення суспільного страхового захисту певною часткою грошових доходів самих трудящих: або за рахунок сімейних заощаджень, або за допомогою особистого страхування як колективної форми страхового захисту.

Можна вважати: особисте страхування спрямовано на доповнення соціального страхування. Між ними як формами прояву економічної категорії страхування є взаємозв’язок.

Виконуючи аналогічне суспільне призначення, соціальне й особисте страхування мають певні особливості страхового захисту населення. Пенсії та інші виплати, пільги із соціаль¬ного страхування й пенсійного забезпечення спрямовані насамперед на те, щоб задовольняти мінімально можливий рівень соціальних потреб населення. Соціальне страхуван¬ня проводиться в обов’язковому порядку і регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 року № 398 "Питання соціального страхування". Особисте страхування вважається добровільним. Разом з тим, прий¬нята постанова правління Фонду соціального страхування України від 16 березня 1994 р. № 25 "Про затвердження порядку та умов добровільного соціального страхування гро¬мадян, які займаються підприємницькою діяльністю, засно¬ваною на особистій власності та виключно їхній праці, і адвокатів" до добровільного відносить й деякі види соціаль¬ного страхування.