Ринок страхових послуг в Україні
Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його фун¬кціях. Ра-дянські економісти, визначаючи функції страхування, вихо¬дили насамперед не із сутності самої категорії страхування, а вважали, що функції страхування «...є зовнішніми формами, які дозволяють ви¬явити особливості страхування як ланки фінансової системи. Категорія фінансів виражає свою економічну сутність пере-дусім через розпо¬дільну функцію. Ця функція знаходить конкретне, специфічне виявлен¬ня у функціях, притаманних страхуванню, — ризиковій, попереджуваль¬ній і заощаджувальній» (Страховое дело / Под ред. Л. Й. Рейтмана. — М.,1992.—С.17).
До речі, думка про те, що фінансам притаманна розподільна функ¬ція, не є загальновизнаною. Так, велика плеяда відомих учених у галу¬зі фінансів із Санкт-Петербурзького університету економіки та фінан¬сів уже протягом багатьох років переконливо обстоює інші тлумачен¬ня функцій фінансів, зокрема створення і розподілу, використання грошових доходів і фондів. Деякі науковці одну із функцій фінансів убачають у забезпеченні процесу відтворення.
Теоретичні і практичні намагання розглядати страхування як вто¬ринну категорію щодо фінансів (у їх вузькій інтерпретації) завдають шкоди розбудові господарського механізму, і особливо у зв'язку з по¬ступовим переходом країни до ринкової економіки.За умов, коли державі належало понад 9/10 усіх виробничих фон¬дів і фінансових ресурсів, страхування було монополізоване і дуже обмежене щодо можливостей розвитку. Воно, як правило, не поширю¬валось на об'єкти державної власності. Включення страхування до фі¬нансів мало значною мірою суто фіскальну мету. Були часи, коли умо¬ви страхування не передбачали створення перехідних резервів. Значні суми штучно створеного перевищення надходжень над витратами за¬раховувались до бюджету.
Інша ситуація створюється в ринковій економіці. Тут страхування переве-дено на комерційні засади. Воно стає важливим напрямком під¬приємницької діяльності. Страхування розглядається як окрема галузь (індустрія). Природно, що страхові компанії, як і інші підприємства, мають своє фінансове господарст-во, яке призначене для забезпечення статутної діяльності. У цій частині страху-вання входить до фінансів підприємств і галузей.
1.Економічна необхідність страхової пслуги
для фізичних та юридичних осіб.
Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров'я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первин-них (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й ат-рибути її безпеки.
Протягом усього історичного шляху розвитку суспільне виробницт¬во стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окре-мими суб'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зу¬мовлюють появу несприятливих подій (ризиків), серед яких виокрем¬люють стихійне лихо і нещасні випадки.
Стихійне лихо являє собою випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, охоплює здебільшого немалу територію і призводить до значних ма-теріальних збитків або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.
Неіцасні випадки — це такі події, котрі через несприятливий збіг обставин призводять до загибелі або втрати здоров'я окремих людей (наприклад, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди).
Потенційна можливість настання стихійного лиха і нещасних ви¬падків являє сутність ризику. Поняття «ризик» має кілька зна¬чень. Його часто ототож-нюють з небезпекою, що загрожує тому чи іншому суб'єктові або об'єктові. На-справді не всяка небезпека може з погляду страхування розглядатись як ризик. До страхових ризиків від¬носять лише такі випадки небезпеки, появу яких можна прогнозувати й оцінювати на підставі історичного досвіду та за допомогою ма-тема¬тичних і статистичних методів. Такий ризик має бути теоретично мо¬жливий, але його настання точно не визначене ні в часі, ні в просторі і не залежить від волевиявлення жодної зацікавленої особи.
Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське форму-вання, а також життєдіяльність практично кожної людини об'єк¬тивно мають ри-зиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою поперед-ження, подолання, зменшення руйнівних нас¬лідків стихійного лиха та нещасних випадків.