Писемність на Русі за археологічними даними
Цікаві зведення отримані з новгородських грамот про методи володіння грамотою у давній Русі.Серед різних знахідок відкрита азбука,вирізана на деревяній дощечці.Дослідники вважають,що подібні грамоти були поширені на Русі і виготовлялися на продаж.
При археологічних розкопках зустрічаються і так звані писала або стили-металічні стержні,загострені з однієї сторони,які використовувались для письма по воску або бересті.Таким писалом можна видряпати надпис-графіті на стіні будівлі.
Знайдені декілька грамот,написаних новгородським хлопчиком Онфимом,жившим у ХІІ-ХІІІ ст.На одній із них написана азбука,а поряд його учнівські вправи: ба,ва,га,да і т.д. які відображають давньоруський спосіб вивчення по складам.
На інших грамотах збереглися рештки надписів та малюнків: незакінчена азбука,імя «Онфим»,малюнок вершника,зображення людей.
Іншою значною групою пам’яток являється графіті – надписи і малюнки на стінах будинків,храмів,і відомі по знахідкам у Києві,Новгороді1 і інших давньоруських містах.
Значне число давньоруського графіті,маючих цікавий зміст,знайдено на архітектурному будівництві давнього Києва.На руїнах Золотих воріт є залишки надписів і малюнків ХІ ст2.
На західній стіні воріт збереглися фрагменти давнього облицювального роствору,на якому зображена сцена полювання на дикого кабана.Такий малюнок,можливо,був зроблений під впливом подібного сюжету полювального жанру з башні Київської Софії.Поряд з малюнком,зліва,помітні залишки довжиною однорядкового напису.Вдалося розібрат лише його закінчення: «…оск на конь».Напевне надпис мав відношення до зображення коня.Трохи вище надпису помітні сліди інших графіті,але прочитати можливо лише один фрагмент: «Господи,помози рабу своему…».
Літом 1981 р. під час робіт по консервації руїн Золотих воріт знайдено фрагмент впавшої частини західної стіни,на якому також були графіті і малюнки.Одни з них відображав надпис: «Господи,помози рабу своєму Василеви».
З київських графіті особливий інтерес як пам’ятки писемності,мають графіті ХІ – ХІV ст.,відкриті у Софіївському соборі,які писали представники всіх соціальних груп давнього Києва і найближчих його земель.Серед графіті
1.Медынцева А.А. Древнерусские надписи новгородського Софийского собора.- М.: Наука, 1978.-312с.
2.Высоцкий С.А. Граффити Золотих ворот в Києве.-СА, 1967, №1, с. 274-281.
зустрічаються надписи,за змістом яких можна судити про приналежність їх авторів до різних соціальних верств населення.
Великий інтерес являє надпис,який зберігся у головній ніфі собору.Невідомий автор записав на стовбі повідомлення про важливу подію свого часу – смерть великого київського князя Ярослава Володимировича Мудрого: «В лето 6562 (1054) месяца февраля в 20-е успение царя нашого…».
Надпис вирішив спірне питання про дату смерті Ярослава Мудрого1.Він підтвердив свідоцтво Іпатіївського літопису,в якому ця подія віднесена також до 20 лютого 1054 р.
Цікаво те,що в тому ж місці,трохи вище надпису про смерть Ярослава Мудрого,видряпані букви М і К.Можливо,що це початкові букви слів: «Мудрий князь».
Запис про смерть Ярослава Мудрого у 1054 р. і надпис із собору 1052 р. являються в наш час найбільш ранніми датованими пам’ятками писемності на Русі.
Великий надпис у центральній частині Софіївського собору зробив 14 квітня 1093 р. острок київського князя Всеволода Ярославича Дмитро,він повідомляє,що у Софіївському соборі 14 квітня був установлений саркофаг Всеволода.