Писемність на Русі за археологічними даними
Вузьке користування писемністю на Русі у Х ст., можливо пояснити і більшою рідкістю епіграфічних знахідок,які відносяться до того часу.Відомий напис на господарському посуді Х ст. із Гніздовського могильника,розташованого неподалік від Смоленська.Надпис «Гороухща» або «Горунша» говорить про зміст посуду –гірчиця або,скоріш,горюча рідина,очевидно,нафта,яка служила для розпалення вогню.
Незвичайна знахідка знайдена серед давньоруського графіті Софіївського собору в Києві.В алтарній частині гострим предметом на стіні вирізана азбука,яка складає 27 букв.Серед них - 23 букви грецького алфавіту,написані в звичайному порядку від «альфи» до «омеги».Чотири ж букви Б,Ж,Ш,Щ-словянські.Важко змиритися з думкою деяких дослідників,що це просто недописаний алфавіт кирилиці.
Азбука з Софіївського собору примушує нас згадати той період слов’янської писемності,коли,згідно Храбру,використовувались грецькі букви для письма «без устроєния».З припущенням Є.Георгієва,чи не відображає софійська азбука час,коли до грецького алфавіту були добавлені перші слов’янські букви? В такому випадку відкрита азбука повинна уявляти писемність раннього часу.Однак причини написання її на стіні собору в першій половині ХІ ст важко пояснити.
З введенням у 988 р. християнства-релігії класової общини на Русь у великій кількості стали надходити грецькі і болгарські книги,кирило-мефодієвські переклади,відігравши важливу роль у поширенні і розвитку східнослов’янської писемності.Книжкові пам’ятки які збереглися не дають можливості в повній мірі судити про поширення писемності серед різних прошарків давньоруського населення і її роль.Значно більше можна дізнатися при вивченні епіграфічних матеріалів,вони відкриваються під час археологічних досліджень.Це надписи на різноманітних виробах ремесла,графіті на стінах,наносились не тільки професіоналами,але і представниками народних мас,людьми різних професій і соціального стану.
Значна частка епіграфічних знахідок,дозволяючих судити про писемність на Русі,знайдена на території УРСР.Нижче ми розглянем найбільш інтенсивні пам’ятки давньоруської епіграфіки,виконані на кераміці,камні,металах і стінах давніх будівель.
Особливого значення для рівня розвитку і поширення писемності на Русі мають надписи на виробах ремесла.До них відносяться надписи на пряслицях,ливарних формах,корчагах,голосниках,на металі і дереві.Ряд пряслиць знайдено у більшості давньоруських міст.В Києві біля Десятинної церкви у 1885 р. знайдено пряслице з надписом який переходив на іншу сторону: «Потворин пряслень».Два пряслиця з надписами знайдено під час археологічних розкопок у Вишгороді у 1935-1937рр.На одному з них надпис «Невесточь».Важка форма запису,повинна була вказувати на власника пряслиця-наречену.Надпис на другому пряслиці не читається.вона складається з виділених букв які являють склад «…ANЄТ…».
Ще два пряслиця із овручського шифера знайдені під час розкопок у 1957 р. у Любичі.На одному із них видряпано початок кирилицької азбуки: А,Б,Г,Д,Є,Ж,З,а на іншому-зроблений надпис наступного змісту: «Іванко створив тебе це єдиній дочці».
У 1967 р. у Києві на Старокиївській горі під час археологічних робіт було знайдено біконічне пряслице з чітким надписом у два рядка: «Янка вдала пряслень Жирце».Імя Жирка,очевидно,скорочене від Жирослава,яке зустрічається у писемних джерелах.Судячи по палеографії,надпис відноситься до ХІ-ХІІ ст1.
Наведені приклади надписів на пряслицях свідчать про грамотність міщан.Подібні надписні пряслиця зустрічаються і у сільській місцевості.
Як ми бачимо,у надписах на пряслицях використовується важка форма запису,вказуючи на приналежність їх різним людям.
Близькі за змістом до надписів на пряслицях надписи,зроблені на ливарних формочках.На одній із них,знайденої у Києві,з зовнішньої сторони читається імя: «Макосимов»,а на іншій –всього лиш дві букви І та Т2.
1.Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва.-К.: Наук. Думка, 1970. - 220с.
2.Каргер М.К. Древний Киев.-М.: Изд-во АН СССР, 1958-1961.-Т.1-2.
Відомий також хрест-енколпіон з іменем на зворотній стороні,свічить про те,що на формі,в якій він відлитий,було видряпано імя майстра “Никодим”1.