Писемність на Русі за археологічними даними
Ще одна група надписів добре відома на керамічних виробах ремесла-корчагах.
У корчагах зберігали або транспортували зерно,вино та інші речовини.До такого посуду відноситься корчага з-під Смоленська.
На території давнього Києва знайдено фрагмент корчага з надписом,нанесений майстром поколу горловини.Б.А.Рибаков реконструював напис так: «(Благодат)нейша повна корчага сія».
Два цікаві написи де згадувалися вина знайдені на рештках корчаг у 1948 р. у Старій Рязані і при розкопках 1957 р. у Пінську2.Перша із них-чьотирьохстороння-читається: «Нове вино Добрило послав князю Богунка».З надпису не зовсім ясно: хто послав князю вино-Добрило або Богунка.Якщо це зробив Добрило,то тоді Богунка-імя писавшого на корчагі,а якщо це-подарунок Богунка,тоді Добрило-назва вина.
На корчагі з Пінська читається лаконічний напис з двох слів: «Ярополче вино».
У 1975 р. у Києві на Подолі знайдена корчага з надписом,розташованим півкругом між ручками.Мета писавшого помістити її у цьому місці првела до скорочення майже всіх голосних букв,надпис говорить: «Мстиславля корчага»,тобто вказує імя власника посуду і його зміст посуду.
Коли розбирали руїни Успенського собору у Києві знайшли надпис на корчагі,написана до обпалення по сирій глині.Уцілівша частина надпису складається ся з одного слова «Доброга…».
1.Рыбаков Б.А. Раскопки в Белгоргде Киевском.-АО 1968г., М.,1969, с. 330-332.
2.Монгайт А.Л. Археологические исследования Старой Рязані в 1949 г.-ИНА.Сер. Истории и философии, 1949, Т.6.
Равдина Т.В. Надпись на корчаге из Писка.-КСИИМК, 1957, вып. 70, с. 150-153.
Якщо б існувала впевненість у тому,що це окреме слово,то його можна було б вважати язичницьким іменем,хоча відсутність ознак важкої форми заставляє у цьому сумніватися.Там же на Подолі у 1973 р. знайдена горловина амфори з надписом,який складався з одного скороченого слова: «Олекси»-складна форма імені Олексій.На цій ж амфорі з протилежної сторони написана буква М з числовим значенням 40.При археологічних розкопках на території давньої Русі нерідко на посуді або їх фрагментах зустрічаються окремі букви.Є версії,що ці цифри,позначають ємкість посуду або вагу того,що там зберігалося.Така буква з цифровим значенням N-50 є на корчагі Х ст. з-під Смоленська1.З подібними цифровими значеннями зустрічаються букви і на корчагі з руїн Успенського собору у Києві.На ній видряпані букви NН-582.
Значне число написів на різних предметах було відкрито під час археологічних досліджень на давньоруських городищах і в літописних містах: Іван-Гора,Чучин та ін.У більшості випадках знахідки представляють собою окремі букви,які не піддаються розшифруванню.Таким чином,ці написи вказують на значне коло авторів.Ці написи мали практичне значення.Написи на речах,нанесені з практичною метою,свідчать про значне проникнення писемності в економічне життя русі.
Надписи виявленні і при розкопках Десятинної церкви у Києві.На одній з них видряпано добре відомий словянській археології початок канонічної формули: «Господи помозі…»3.В іншому випадку надпис зроблена майстром по ще сирій цеглі.Нажаль,прочитати її не вдається.
1.Симонов Р.А. Математическая мысль Древней Руси .-М.: Наука, 1977.-121с.
2.Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.-В кн.:Стародавній Київ.К.,1975, с. 107-170.
3.Каргер М.К. Древний Киев.-М.:Изд-во АН СССР, 1958-1961.-Т. 1-2.
У руїнах Успенського собору Києво-Печерської лаври знайдена плінфа з трьохрядковим написом.Плінфа була вмурована у кладку будівлі під час будівництва.Надпис ділиться на слова і читається так: «Аже лоза в(ь) рито се било ч (ьто) ваєши човьк».Не дивлячись на те,що читання цього напису не представляє особливих труднощів,можна тлумачити два варіанти.У першому випадку зміст надпису можна розуміти так: замуровані в стіну будівлі плінфи,яку будує людина,зрівнюється з виноградною лозою.