УКРАЇНА НА МЕЖІ СТОЛІТЬ (19-20)ст

Російсько-японська війна невпинно підштовхувала країну до революції. Безпосереднім приводом до її початку став розстріл демонстрації 9 січня 1905 року- “кривава неділя”. По Україні у січні – лютому прокотилася хвиля страйків на підтримку петербурзьких робітників. Влітку 1905 збунтувалася команда броненосця “Потемкин”. Революція розгоралася.Політичні сили, які виступали проти царату, у серпні активно використали тактику байкоту булигінської Думи. Головні події в Україні, як і в країні в цілому, почали розгортатися у жовтні 1905 року. Загальний політичний страйк змусив Миколу ІІ підписати Маніфест 17 жовтня, згідно з яким були проголошені деякі свободи. Після 17 жовтня протистояння в країні зростало. У Чернігові, Києві, Одесі та інших містах відбулися жахливі чорносотенні погроми. На хвилі опору погромникам почали організовуватися бойові дружини. Саме вони й стали головною силою у боротьбі проти царату, на яку спиралися російські есери, більшовики й анархісти.

Протистояння закінчилося у грудні 1905 року, коли в деяких містах України відбулися збройні повстання. Найзапекліші бої точилися у Горлівці, Катеринославі. Після поразки повстань революційна хвиля почала спадати.

У грудні 1905 року у Києві відбувся ІІ з”їзд Революційної української партії, на якому вона була перейменована на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). У цей час Українська демократична партія і Українська радикальна партія утворили українську радикально-демократичну партію(УРДП). Політичний рух був досить жвавий, дуже гостро стояло питання про стосунки між українськими і загальноросійськими партіями. Впродовж 1906 року УСДРП кілька разів намагалася об”єднатися з РСДРП, але через теоретичні розбіжності цього так і не сталося. Ще однією важливою прикметою 1906 року був початок роботи І Державної думи. У виборах до наступної, ІІ Державної думи, значних успіхів досягли організації “Спілки”. Вони спромоглися провести 14 своїх депутатів. Практично всі украхнські партії обстоювали у цей час ідею автономії України у складі Росії.

Розпуск 3 червня 1907 року ІІ Державної думи знаменував початок наступу реакції. В Україні практично всі політичні партії до мінімуму згорнули свою роботу. Революція 1905-1907 років дала змогу набути політичного досвіду українським політичним діячам, які вийдуть на арену у 1917 році.

Загалом же напередодні першої світової війни український рух у Російській імперії був дуже слабким через постійні заборони і переслідуваня. Національний рух часто змушений був обмежуватися лише добрими побажаннями. Якщо у Галичині напередодні першої світової війни українська політична нація практично вже їснувала, то на Східній Україні їй довелося формуватися в огні війни і революції 1917-1920 років. Тяжко було приступати до будівництва національної держави, не маючи за собою навіть початкових українських шкіл.

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ

Освіта . Під тиском революційних подій царизм змушений був відмінити укази щодо української мови. Кількість початкових шкіл в Україні зросла з 13,6 тис. У 1897 році до 18,7 тис. у 1911році. А в 1912 році було відкрито досить багато вищих 4-річних початкових училищ. Але в цілому рівень освіти в Україні був незадовільним. У 1914 – 1915 роках в Україні було всього 452 середні школи, в яких навчалося 140 тис. учнів, та 19 вищих навчальних закладів, в яких навчалося 26,7 тис. студентів.

У Західній Україні освітянський рівень був ще гіршим, оскількі його гальмувала австро-угорська влада. В Галичині понад 980 сіл (із 6240) не мали шкіл. А на Буковині була тільки одна гімназія.

Напередодні революції 1917 року ситуація з освітою дещо поліпшилася. В Україні налічувалося вже 27 вищих учбових закладів, у яких навчалося 35 тис.студентів. Проте на всій території України не було жодного навчального закладу з українською мовою викладання, жодної української школи, що перебувала б на державному утриманні.

Наука. Початок ХХ століття був сприятливим і для розвиткуукраїнської науки. Д.Заболотний першим запропонував ефективні шляхи боротьби з чумою. Вчені-ботаніки С.Навашин і В.Липський одними з перших дали науковий опис рослинного світу Індонезії, Тунісу,Алжиру..Розвиткові вітчизняної авіації сприяв першийаероклуб, що відкрився в Одесі у 1908 році.

У виведенні авіації на чільне місце серед надбань людства важлива роль належить військовому льотчику П.Нестерову, який під час служби в Україні у 1913-1914 роках продемонтрував ряд способів найвищого пілотажу, в тому числі знамениту «мертву петлю». Київське товариство повітроплавання (1907-1916) прославили І.Сікорський (батько вертольотобудування), Ф.Андерс – творець першого вітчизняного дирижабля та інши.