Життя та діяльніст останнього гетьмана України графа Кирила Григоровича Розумовського
Петербурзі майже щодня супроводжувалося великосвітськими святами і прийомами. Упродовж усього життя він був небайдужий до красивих жінок,
1787 року Кирило Розумовський переїхав до Москви і поселився в розкішному будинку, спорудженому (1782 р.) на старовинному Романовому дворі на березі річки Воздвиженки. Влітку Розумовський проживав у підмосковних родових вотчинах своєї дружини К.І.Наришкіної в Петровському і Троїце-Ликовому, а також у Поліваново. Маєток Розумовських у Петровському, за свідченням Кокса (мандрівник по Росії з лордом Гербертом 1778 p.), був ._ схожий більше на місто, ніж на дачу. Він складався із сорока чи півсотні будинків різної величини, цегляних і дерев'яних, пофарбованих і нефарбованих. У маєтку було безліч слуг, оркестр і навіть військовий штат (генерали, флігель-ад'ютанти, ординарці, почесний караул, єгері, гайдуки, гусари), скоморохи, карлики та ін.
Лише 1794 року Розумовеький переїхав на постійне проживання до Батурина. Віку доживав одинаком.
Слід зазначити, що Кирило Розумовський мав одинадцятеро дітей: шестеро синів і п'ятеро дочок. Його сини: Олексій - граф, дійсний таємний радник, міністр освіти (1810- 1816), був одружений з дочкою генерала графинею В.Шереметєвою; Петро - граф, генерал-поручик, петербурзький губернський предводитель дворянства, одружений із СУшаковою; Андрій - князь, генерал-майор, російський посол у Неаполі, Копенгагені, Стокгольмі, таємний радник, сенатор, одружений двічі - з графинею Є.Тун-Гогенштейн-Кльостерле, а потім з графинею К.-Д.О.фон Тюргейм; Лев - граф, генерал-майор, одружений з княжною М.Вяземською; Григорій - граф, бригадир, одружений з баронесою Г.Мальсен, а потім з баронесою Т.Є.Шенк де Кастель; Іван - граф, генерал-майор (неодружений). Зяті гетьмана - М.Загряжський, обер-шенк; граф П.Апраксій, генерал-по-ручик; В.Васильчиков, камергер; граф І.Гудович, фельдмаршал. Одна з дочок, Дар'я, померла в дитинстві (1753-1762).
У Батурині Кирило Розумовський вельможно доживав свої останні роки з бенкетами, прийомами численних гостей, до послуг яких були окремі приміщення, прислуга, екіпажі для прогулянок. Щодня за обіднім столом збиралося до півсотні чоловік, грав домашній оркестр, а по закінченні обіду співали півчі.
Штат прислуги колишнього гетьмана, старого фельдмаршала Кирила Ро-зумовського, крім військових, сягав понад 260 чоловік (дворецький, камердинер, лікар, цирюльник, кондитери, квасник, лакеї, жінки для чищення срібла, писарі, геодезисти, грубники, музиканти, півчі, конюхи, прачки, швачки, живописці, сторожі та ін.).
Упродовж останніх років життя в Батурині Розумовський будував кам'яний палац, залишки якого збереглися до наших днів. Кімнати палацу прикрашали ліпні оздоблення, паркет. На східній стіні будинку, повернути до Сейму, був балкон, прикрашений вісьмома колонами Тосканського ордена. З обох боків палацу були побудовані два двоповерхові флігелі, неподалік - церква Воскресіння. За будинком - закладений алеями липовий сад. Після . смерті князя Розумовського кам'яний палац і церква так і залишилися незавершеними.
Кирило Розумовський багато уваги приділяв будівництву палаців і церков у своїх маєтках. Шедевром церковного будівництва є собор Різдва Богородиці в Козельці (зберігся до наших днів), який вважається однією з кращих споруд Російської імперії середини ХУІІЇ ст. Козелєцький собор збудовано (1752-1763) за проектом Растреллі під керівництвом архітекторів Григоровича-Барського і Квасова. Розписував його художник Г.Стеценко.У Яготині за Кирила Розумовського збудовано дерев'яний палац (архітектор Менелас), який складався з основного корпусу (привезеного з Києва) і шести павільйонів, кожен із яких був рівний великому будинку (1820 р. яготинський маєток перейшов до М.Г.Рєпніна-Волконського як посаг за дружиною - В.О.Розумовською. Як відомо, у Рєпніних в Яготині кілька разів зупинявся Т.Г.Шевченко.) На ринковому майдані міста Розумовський наказав спорудити кам'яну церкву (1800 р.) округлої форми, обведену іонічною колонадою, з кам'яним іконостасом, обкладеним мармуром.
У Баклані Кирило Розумовський спорудив будинок на зразок сільських будинків в околицях Риму. Упорядкував свій маєток у Почепі. За планами де ла Мота звів чудовий кам'яний будинок із залами для концертів, балів. Тут же була і бібліотека, в якій налічувалося п'ятдесят тисяч книг. Неподалік стояла кам'яна церква.
Головна бібліотека Розумовського була в Батурині. Завідував нею виписаний із Франції п. Адам, який працював на посаді гетьманського бібліотекаря більше п'ятнадцяти років. Бібліотека Розумовського була найбільшою в Україні і, поряд із бібліотеками Бутурліна, Головкіна, Демидова, зажила європейської слави.