УКРАЇНЦІ В КРИМУ (XV-ПОЧАТОК XX cт.)
До того, як перейти до висвітлення питання про український національний рух у Криму 1917-1918 р.р. хочу коротко зупинитися на мiсце, яке посідав Крим в українській геополітичнiй структурі.Інтеграцiя Криму з Україною почала здійснюватися з моменту лiквідацiї Кримського ханства. Таврійська область, пiзнiше губернiя, охоплювала до 1917 р. не лише пiвострів, але й три великі повіти сусідньої Степової України, заселенi майже виключно українцями. Для пiвострова цi повіти відігравали роль сільськогосподарського тилу. Інтеграцiя здійснювалася не лише економічним, але й політично-адмінiстративним шляхом. В період існування Новоросiйського генерал-губернаторства (з 1797 р.) Крим узагалi опинився в “українському оточеннi”. До складу генерал-губернаторства увійшли, крім Таврійської, також Херсонська і Катеринославська губернiї, в один час (до 1842 р.) ще й Кубань - Область Чорноморського війська. Тому не було нiчого дивного в тому, що з моменту свого утворення Центральна Рада розглядала Крим як потенцiйно складову частину України. Згідно з ухвалами Українського національного конгресу 19 квітня 1917 р. було встановлено норму представництва від Таврії до Центральної Ради - 3 члени. Серед членів Центральної Ради був представник від кримських татар Ю. Дежур Журов. Центральна Рада призначила свого комісара для Таврії у Сімферополi. Як згадує у своїх спогадах Михайло Грушевський, на З'їзд народів колишньої Російської lмперiї, що проходив у Києві 8-16 вересня 1917 р. “з Криму прибула особливо велика їх (мусульман Криму - Я.Д) делегацiя, незвичайно горнулась до українського руху і викликала гаряче спочуття українців” (М. Грушевський.Спомини.Київ, 1989. № 11.С.140). 7 листопада 1917 р. у Києві було утворено Крайовий комітет для охорони революцiї на Українi, який поширив свою владу на дев’ять губернiй, включаючи Таврійську (цiкаво, що до цього комітету, пiдпорядкованого Центральнiй Раді, увійшли також представники росiйських бiльшовиків, визнаючи, таким чином, пiдпорядкування Криму Києву).
Великі зміни відбувалися у самому Криму. У Сімферополi після лютневої революцiї відбулися збори української інтелiгенцiї (понад 200 чоловік), на яких було утворено Сімферопольську українську громаду, її очолив викладач гімназiї Клименко. У складі Залогової (гарнізонної ради солдатських депутатів було утворено українську секцiю для культурно-освітньої роботи. Виник Український військовий клуб ім. гетьмана П.Дорошенка (головою клубу став офіцер Мацько). 24 травня 1917 р. у Сімферополi відбулося величаве Шевченківське свято, в якому взяло участь близько 15 тис. осіб, делегацiї з Феодосiї, Севастополя, від Чорноморського флоту. В цей же день з українізованих частин Сiмферопольського гарнiзону (вони налiчували 10 тис. чоловік на 30 тис. всієї залоги) було утворено Перший український сімферопольський полк ім.гетьмана П. Дорошенка, що зайняв окрему казарму, вивісивши синьо-жовтий прапор. (Виходить, що у 1917 р. вивісити в Криму синьо-жовтий прапор було легше, ніж тепер!) Пiд час виборів до Сімферопольської міської ради 1917 р. українцi висунули своїх кандидатів i провели до складу мiської ради трьох радних-українцiв.
У Севастополi пiсля лютневої революцiї гурток “Кобзар” вийшов з пiдпілля. У березнi 1917 р. він провів першi збори українських моряків. Почався рух за українiзацію Чорноморського флоту. У квітнi 1917 р. на других зборах було утворено Українську чорноморську громаду на чолi з В. Лащенком, про якого я вже згадував. Українська чорноморська громада мала свій центр у будинку Унiон-банку на головнiй вулиці Севастополя. У громаді працювали військова, просвітня, агітацiйно-пропагандистська та господарська секцiї, в яких дуже активну участь брали вищі рангом офiцери флоту. До кінця квітня українські корабельні ради або гуртки виникли майже на всіх кораблях флоту, в сухопутних частинах Севастопольської морської фортецi, в частинах морської авіації. У липнi 1917 р. першим пiдняв український прапор мінононосець “Завидний”.
Пiсля проголошення Української Народної Республiки ІІІ унiверсалом(19 листопада) майже половина кораблiв флоту підняла український прапор, у Севастополi відбувся військовий парад.
1917 р. починають у Криму виходити українські книжки. У Севастополi виникло українське видавництво “Атос”, що вида- ло, між iншим, драматичний твір-комедію В.Товстоноса “Товариш Пролітайло”; у Феодосiї було надруковано брошуру П. Нечипоренка “Про стародавню Русь”. У наступному, 1918 р. в Сімферополі побачили світ “Пісні та вірші” Д. Ткаченка.
Весь український громадсько-політичний, військовий та культурний рух натрапив на страшну протидію російських шовіністичних кіл та зрусифікованої верхівки деяких національних меншостей(євреїв, поляків). З іншого боку, він користувався підтримкою кримських татар, білорусів, грузинів. При українській допомозі дійшло до утворення в Сімферополі татарського куреня пiд командуванням поручника Ібрагімова.Як відомо, в кінці грудня 1917р. - на початку січня 1918 р. більшовицькі заколотники почали захоплювати територію Криму, зміцнюючи своє панування жорстоким терором, який коштував життя десяткам тисяч невинних людей. Жертвами терору стали також українські громадські та культурні діячі.
Хоча Центральна Рада в першi мiсяці своєї діяльності займала не завжди послiдовну позицiю, в остаточному результаті вона не відмовилася від цієї територiї та від Чорноморського флоту. 22 грудня 1917 р. в Києві було утворено Генеральний Секретаріат Морських Справ, перетворений 1 березня 1918р. на Морське Міністерство. Ще раніше, 14 січня 1918р. колишній російський Чорноморський військовий флот, а також торговельний флот було проголошено флотами Української Народної Республiки. У квітнi 1918 р. Центральна Рада устами міністра закордонних справ оголосила, що Крим становить частину України. В серединi квітня 1918 р. військова кримська група полковника Павла Болбочана (виділена із Запорозького корпусу генерала Натієва) почала наступ на червоний Крим. 20 квітня група прорвала більшовицький фронт на Сивашi, 22 квітня зайняла Джанкой, 25 квітня - Сiмферополь, поваливши там владу Раднаркому Кримської радянської республiки i захопивши в полон Штаб оборони республiки. Цього самого дня Гордієнківський кінний полк зайняв Бахчисарай. 29 квітня Чорноморський флот у складі 3 бригад лінійних кораблiв, 1 бригади крейсерiв, 1 бригади гідрокрейсерiв дивізії міноносцiв i 22 пiдводних човнiв пiдняв українські прапори.