А.Чепа і невідомі маргіналії з його бібліотеки
1.Московский любопытный месяцеслов на 1776 год. – М., 1776.
На титулі цієї книжки зроблено дві власницькі маргіналії. Перша свідчить про те, що примірник належав Іванові фон-Гаудрингу. Нижче – надпис А.І.Чепи: «а ныне Андреяна Чепы» [56].
2.Эмин Ф. Куриер из ада с письмами. – СПб., 1788.
На титулі маргіналія: «Андреяна Чепы» [57].
3.Месяцеслов на лето от рождества Христова 1802, которое есть простое, содержащее в себе 365 дней, сочиненный на знатнейшия места Российской империи. – СПб.: АН, 1802.
На титулі маргіналія: «Андреяна Чепы» [58].
4.Аврора: Ежемесячное издание. – М.: тип. Хр. Шильдбаха, 1805. – Т.1.
На титулі маргіналія: «Андреяна Чепы» [59].
Як бачимо, тут представлені періодичні видання і твір російського історика Ф.Еміна (1735-1770). Особливу цінність має «Месяцеслов» на 1802 р., тому що цей примірник містить щоденникові записи, які були зроблені А.Чепою на кількох сторінках книги. Архітектоніка таких видань, як «Месяцеслов», вміщує чисті аркуші, які спеціально призначалися для нотаток. А.Чепа залишив записи на 11 сторінках (с.2а, 6а, 10а, 14а, 18а, 22а, 26а, 30а, 35а, 38а, 42а). Хронологічно записи охоплюють період з 5 січня до 27 листопада 1802 р. й зроблені вони чорнилом розбірливим почерком рукою А.Чепи.
Окрім того, що це – автограф А.Чепи (що вже є великою цінністю), ці маргіналії є цінним історичним джерелом, тому що стосуються досить значимого періоду в історії Лівобережної України і віддзеркалюють як важливі події в адміністративно-територіальному устрої даного регіону, так і повсякденне приватне життя А.Чепи та його родини. Записи містять інформацію, що доповнює маловідому біографію А.Чепи.
Маргіналії мають щоденниковий характер і відзначаються тематичною різноманітністю. Записи робилися по «гарячих слідах» й тому вони відзначаються хронологічною точністю і вірогідністю фактів, а іноді супроводжуються і авторською оцінкою. Останнє є особливо цінним у плані вивчення суспільної думки, світогляду, менталітету репрезентантів українського суспільства початку ХІХ ст.
Взагалі історичні маргіналії робилися “для себе”, “для пам’яті”, й тому О.М.Апанович запропонувала називати їх “меморіальними” [60].
Маргіналії набувають особливу цінність у дослідженнях на мікрорівні, що є вельми актуальним у зв’язку з так званим «антропологічним поворотом» у світовій історіографії.
Маргіналії А.Чепи містять інформацію щодо адміністративно-територіального устрою України початку ХІХ ст., дворянських виборів 1802 р. в Чернігівській губернії, діяльності малоросійського генерал-губернатора О.Б.Куракіна, організації поштової служби і шляхів сполучення, світського життя в Чернігові, подій повсякденного й приватного життя, родинних, дружніх та службових стосунків, генеалогічних зв’язків представників відомих українських козацько-старшинських родин, виховання дітей, проблем здоров’я, медичної профілактики (зокрема щеплення від віспи), природнокліматичних явищ та інше.Хронологічна інтенсивність записів відзначається нерівномірністю. Всього зроблено 57 записів, різних за обсягом. Найбільша кількість записів (16), але досить стислих (телеграфних), зроблена А.Чепою у серпні 1802 р. і стосується “відкриття” Чернігівської губернії, дворянського зібрання і виборів. В своїх записах А.Чепа сповістив також про “відкриття” й Полтавської губернії 9 березня 1802 р., але дворянське зібрання в Полтаві відбулося пізніше (27.06.1802 р.) за сценарієм, що його розробив новопризначений малоросійський генерал-губернатор О.Б.Куракін під назвою: «Обряд выборам малороссийской Полтавской губернии благородного дворянства в г. Полтаве».
Другого серпня 1802 р. князь О.Б.Куракін прибув до Чернігова, де 14 серпня розпочалось дворянське зібрання, за тим самим сценарієм, що й у Полтаві. Зібрання тривало до 18 серпня і на ньому відбулися вибори посадових осіб дворянського самоврядування та їхня присяга. Як свідчать записи А.Чепи, робота зібрання супроводжувалася обідами та балами у генерал-губернатора та високих посадовців Чернігівщини. З князем О.Б.Куракіним приїхав його син Борис, який також влаштував бал. Проте свою резиденцію генерал-губернатор розташував у Полтаві. Правління О.Б.Куракіна, що сповідував ідеї Просвітництва, супроводжувалося широкою будівельною програмою. Це була, за висловом І.Ф.Павловського, «будівельна епоха» в Малоросії.