Музеї – “пам’ятники діянь на загальне добро”

Велику роль у допомозі музеям відіграють різноманітні громадські благодійні фонди, які діють на основі конкурсного грантового програмно-цільового фінансування. В Україні існує навіть Форум грантодавців (УФГ) – професійна асоціація місцевих і міжнародних донорів, створена на початку 2004 р. сімома найбільшими українськими і закордонними фондами [11]. Одним з таких фондів в Україні є Міжнародний благодійний фонд “Відродження” (МФВ – фонд Дж. Сороса). Зокрема, Дніпропетровський історичний музей протягом 1997-2004 рр. отримав від МФВ 7 грантів, що дало можливість: видати книгу “Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького” (том 1); науковий збірник “Регіональне та загальне в історії”, присвячений 145-річчю від дня народження Д.І.Яворницького; провести ряд стажувань з проблем “Музей і діти”, “Музей і відвідувач”; зробити кольорові фотокопії і комп’ютерну версію понад 250 унікальних музейних предметів, які використовуються музеєм на виставках, у різноманітних друкованих виданнях; взяти участь у Московському міжнародному музейному фестивалі “Інтермузей-99”, отримати комп’ютерну техніку тощо.

У 2005 році в Україні почав діяти благодійний міжнародний фонд “Україна-3000” (голова наглядової ради фонду Катерина Ющенко), який започаткував ряд конкурсів та грантів для музейних установ. Фондом засноване друковане видання – інформаційний бюлетень “Український музей”, через який розповсюджується інформація щодо благодійних акцій, програм, конкурсів, започаткованих у галузі музейної справи. В середині 2005 р. фондом була розпочата робота по створенню громадської організації “Український центр розвитку музейної справи”, яка офіційно зареєстрована у листопаді 2005 р. Впродовж 2005-2006 рр. Дніпропетровський історичний музей взяв активну участь у діяльності фонду. Зокрема, співробітники музею стали членами Українського центру розвитку музейної справи, взяли участь у 2-х міжнародних семінарах з проблем музейного менеджменту та в кількох конкурсах на отримання грантів, премій у галузі музейної справи. У 2006 р. музей став переможцем конкурсу “Найкраща музейна подія 2005 р.” (1 місце). Такою подією всеукраїнським журі та фондом “Україна - 3000” був визнаний перший український музейний фестиваль “Музей третього тисячоліття” (7-12 листопада 2005 р.), присвячений 150-літтю від дня народження академіка Д.І.Яворницького. Музей отримав грошову премію у розмірі 10000 грн., які використав на придбання цінних музейних пам’яток. Грант від фонду “Україна – 3000” отримала і завідуюча відділом музею В.І.Лазебник на наукову розробку проекту реекспозиції зали № 4 історичного музею по темі: “Історія краю в 1861-1916 рр.”.Важко переоцінити безкорисну допомогу музею (грошовими внесками, наданням автотранспорту, хімікатів, труб, лакофарбової продукції) від банків “Регіони України”, “Аваль”, “Причорномор’є”, “Прем’єр-Банк”, ВО “Південмаш”, ВО “Дніпропетровський машинобудівний завод”, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВАТ “Лакофарбовий завод”, фабрики “Славутич”, фірм “Беркут”, ООО “Кліо”, “Славута-Таксі”, “Комінфо”, “Київ-Стар”, страхової компанії “Оранта-Дніпро” в організації: археологічних експедицій, багатьох обмінних виставок з різними музеями України, відряджень в архіви та музеї Санкт-Петербургу, на ІІІ Красноярську музейну бієналє, першого українського музейного фестивалю “Музеї третього тисячоліття”, святкування 150-ліття від дня заснування музею, 150-ліття від дня народження академіка Д.І.Яворницького, а також на виготовлення виставкового обладнання, реставрацію окремих унікальних експонатів музею, різні ремонтні роботи.

Дніпропетровське підприємство “Динамо – Силейр” у 1995 р. взяло на себе роботи (виготовлення обладнання, ремонтні роботи) по проведенню реекспозиції одного з експозиційних залів музею (зала № 6), в якому висвітлюється історія краю у 1920-1940-х рр., а також щорічно бере участь у обладнанні фондів та наукових відділів музею спеціальними шафами-сейфами тощо.

Музей розпочинався як громадська справа – кожний мешканець губернії, хто мав цінні реліквії минулого, передавав їх до музею. В цьому полягала меценатська місія усіх музейних вкладників – колекціонерів-аматорів, краєзнавців, “вітчизнознавців”, чиї прізвища містяться у вищезгаданому реєстрі, надрукованому у музейному каталозі. Незважаючи на сьогоднішні соціально-економічні реалії, негаразди сучасного українського буття, традиція приватних дарунків музею цінних історико-культурних реліквій і навіть цілих збірок різноманітних історичних пам’яток продовжується.

Серед дарителів музею перш за все слід назвати Анатолія Кузьмича Фоменка – історика, краєзнавця, професора, знаного в Україні й нашому краї колекціонера й мецената. Він подарував музею колекцію, у якій понад 2000 предметів (книги, медалі, екслібриси, малюнки на інш.), присвячених Т.Г.Шевченку; ряд книг Д.І.Яворницького, зокрема його монографію “Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу” (СПб., 1888) з авторськими рукописними нотатками, доповненнями й змінами. Близько 10 років цей примірник монографії вченого вивчався, дешифрувався науковими співробітниками музею. нарешті, була підготовлена до перевидання нова редакція монографії. у 2005 р. знайшлися меценати – Яловий Андрій Іванович та Зинов’єв Олексій Михайлович, які допомогли музею видати цю цінну і вельми потрібну книгу [23].

Велику збірку нумізматичних та фалеристичних матеріалів (майже 500 значків, знаків, пам’ятних медалей) подарували музею керівники дніпропетровської фірми “Мегазнак”, батько та сини Тарабакіни. Дана збірка відтворює всю різноманітну палітру символіки та геральдики Придніпров’я 1970-2000-х рр. Окрім того, Тарабакіни безкоштовно виготовили для збірки музею муляж (у металі) білогвардійського нагрудного знаку “За участь у Катеринославському поході” та музейний пам’ятний знак “За сприяння розвитку музею”.