Господарство світу і України в роки другої світової війни. Післявоєнний розвиток народ¬ного господарства (1939-1953 рр.)
Друга світова війна внесла свої корективи у механізм міжнародних валютних відносин. Так, розподіл запасів золота в розвинутих країнах набрав ще більш нерівномірного харак¬теру, ніж у довоєнні роки. В той час як у США за чотири роки (1938-1941) запаси золота з 14,5 млрд. дол. досягли 22,7 млрд., в Англії, навпаки, скоротилися до надзвичайно низького рівня. Крім того, в ряді країн зросла державна заборгованість. Про це свідчать такі дані:
Роки 1938 1939 1945
США (млрд. дол.) 37 - 263
Англiя (млрд. дол.) 7,3 7,3 22,8
Францiя (млрд. дол.) - 445,7 1756
Ліквідувати такий дефіцит країни намагалися посиленим випуском паперових грошей. Так, у США з кінця 1940 до кінця 1945 року грошовий обіг збільшився з 38,7 млрд. дол. до 265 млрд. дол., або на 222,6%; в Англії наприкінці 1939 р. в обігу циркулювало грошей на 555 млн. ф. ст., у травні 1945 р. - 1270 млн., а в листопаді - вже 1328 млн. ф. ст.; у Франції протягом 1939 - 1944 рр. грошовий обіг збільшився з 151 млрд. фр. до 573 млрд; в Італії за цей же період - з 24 млрд. лір до 233 млрд., тобто майже в 10 разів.
Поряд з нарощенням кількості паперових грошей, підви¬щувалися депозити комерційних банків. Якщо під час першої світової війни фінансові видатки всіх воюючих країн станови¬ли 208 млрд. дол., то під час другої - 962 млрд. дол. Для того, щоб ліквідувати наслідки цієї найбільш руйнівної в історії людства війни, потрібно було затратити величезні кошти.
Економічне становище західноукраїнських земель на перших етапах другої світової війни
23 серпня 1939 року було підписано пакт про ненапад між Німеччиною і СРСР. У таємному протоколі сторони домови¬лись про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та оку¬пації. За ним Радянському Союзові передавалися майже всі західноукраїнські землі. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польшу, поклавши тим самим початок другій світовій війні. 17 вересня 1939 р. радянські війська перейшли кордон і зай¬няли майже всі землі, населені українцями. Лінія розмежу¬вання між СРСР і територією, окупованою німецькими війська¬ми, була уточнена в радянсько-німецькому договорі про друж¬бу і кордони від 28 вересня 1939 р. Українські землі Лемківщина і Холмщина були зайняті Німеччиною, а Закарпаття - Угорщиною. У червні 1940 р. СРСР змусив Румунію віддати Бессарабію та Буковину. Таким чином, до УРСР було прилу¬чено понад 7 млн. мешканців Західної України.
Аналіз офіційних державних, статистичних та інших дже¬рел дає підстави розглядати Західну Україну як внутрішню на¬півколонію Польщі, її аграрно-сировинний придаток. Розвиток продуктивних сил на західноукраїнських землях гальмувався грабіжницькою політикою польських панів, обмеженим будів¬ництвом промислових підприємств, у тому числі переробки сільськогосподарської продукції, варварським використанням природних багатств, перенаселенням у сільських місцевостях, малоземеллям та безземеллям селян, напівкріпосницькими порядками на селі. Крім того, політичне безправ'я західних українців - мешканців регіону, а також національно-культурне гноблення з боку західних сусідів призводило до нестерпного становища. Все це було підґрунтям, з якого виросло цілком природне прагнення українців до створення своєї держави, в котрій розв'язалися б різні пекучі проблеми.
Зважаючи на це, появу радянських військ 17 вересня 1939 р. на території західних областей населення зустрічало радісно, тра¬диційно, як зустрічають високих гостей - з хлібом і сіллю. Воно вбачало в Червоній Армії свою визволительку, яка допоможе звільнитися з-під гніту Польщі і об'єднатися з Радянською Ук¬раїною, щоб розбудувати свою державу - Україну. Проте споді¬вання виявилися марними.Окупувавши західноукраїнські землі, радянський уряд на¬магався здобути прихильність українців. Деякі перетворення знаходили позитивний відгук серед корінного населення, зок¬рема, націоналізація промисловості, особливо цукрових заводів і торговельних підприємств, що належали полякам та євреям. У 1939 - 1940 роках у Західній Україні було націоналізовано 2,5 тис. підприємств. Найпопулярнішим заходом радянської влади стала експропріація польських землевласників і обіцянка розподілити між селянами їх землі. Проте згодом землі, вилу¬чені у польських землевласників і "передані" найбіднішим селянам, підлягали колективізації. До кінця 1939 р. було кон¬фісковано й перерозподілено понад 2 млн. га землі. Бідняцькі господарства звільнялися від сплати податків. У важкому ста¬новищі опинилися заможно-середняцькі господарства. Вони сплачували різні податки, які встановлювалися новою владою. Було ліквідовано безліч сільськогосподарських кооперативів, частина з них одержавлювалася.