Зворотний зв'язок

Азовське море

У глибоководній частині моря на початку впливу вітру рух усієї товщи води також спрямований за вітром, але вже через кілька годин (в залежності від сили вітру) виникає двушарість. У поверхневому шарі течія продовжує рухатися за вітром, а в шарах, що лежать нижче - проти вітру, заповнюючи зменшення води біля підвітрених берегів. Чим триваліший і потужніший вітер, тим міцніший струм компенсіційної течії. Якщо швидкість вітру зменшується, рух водяних мас в поверхньому шарі приймає напрям руху нижніх шарів води.

При помірних вітрах північно-східних та південно-західних напрямів тривалістю 4-6 годин в навигаційному шарі води (0-5 м) утворюються власні системи течій. При цьому чітко виділяються течії, які проходять уздовж берегів (не заходячи до заток) широкою смугою до 37-36 км. Цей основний потік створює замкнене коло течій із підвищенними швидкостями (0,2-0,75 км за годину) по відношенню до центральної частини моря. При вітрах 5-7 балів, триваючих біля 8-10 годин, швидкість течії в навігаційному шарі в північно-західній частині моря досягає 1,0-1,3, а в південно-східних 0,75-0,9 км/год. При потужних і штормових вітрах швидкість течій в північно-західному напрямку сягає 3,7 км/год, в північно-західному - 2,8 км/год.

Середній багаторічний рівень Азовського моря дорівнює 0,328 м в балтийській системі відміток. Зміна рівня обумовлюється закономірностями його багаторічних, річних і добових рухів, які у великій мірі обумовлюються сгінно-нагінними явищами. Останні залежать в основному від форми та положення акваторії відносно домінуючих вітрів і мають першорядне значення при короткочасних рівневих змінах. Сгінно-нагіні явища спостерігаються на всій акваторії Азовського моря протягом всього року, однак в різних районах вони проявляються по-різному. Сильні вітри напрямків із сходу, північного сходу та із заходу, південного заходу складають приблизно 80 % загальної кількості штормів усіх напрямів. Напрям їх збігається із тривалістю хвилювання моря, що призводить до максимальних рухів рівня в Таганрогзькій затоці (амплітуда 5 м) та біля Арабатської стрілки. Повторюваність штормів північно-західних румбів 12 %. Найбільший їх вплив проявляється у Темрюкській затоці. В районі Сивашу переважають вітри східного і північно-східного напрямів, які зумовлюють визначений гідродинамічний режим в межах Сивашу та прилягаючий частині Азовського моря (сгін і нагін води і т.п.).

Всі вище вказані фактори - температурні градієнти, швидкість і напрямки вітрів та течій сприяють біоекологічній рівновазі у морі. Важливим показником цього є концентрація планктону і донних організмів. Так, за нашими даними біомаса фітопланктона складає в середньому 250-295 г/м3, при загальній біомасі майже 35 млн тон при перерахунку на суху вагу, з якої діатомові складають 52,5 %, перидинієві - 42, а синьо-зелені - 5,5 %. Середня біомаса бентоса складає біля 325 г/м2, або майже 21 млн тон. Органічні речовини у загальному балансі Азовського моря складають майже 3,6 млн т, з яких розчинних біля 3 і взважених - 0,6 млн. тон. Все це повинно було б сприяти збільшенню рибних запасів, але з-за інтенсивного хімічного забруднення (ріки Дон, Кубань, малі річки, комунальні стоки), спостерігається загибель риб, зміна більш організованих екосистем менш структурованими, але більш стійкими. Це чорноморські медузи, атлантичний гребневик, а також інші інтродуценти, які руйнують аборигенні екосистеми.

Берегова лінія сучасного моря порізана затоками та косами, територія яких є заповідними або курортно-рекреаційними зонами. Комплексні геолого-геофізичні дослідження показали, що всі вони приурочені до грабенів, а не до горстів. При цьому Ногайський та Обіточенський розломи контролюють Обіточенський грабен, Бердянський та Новопетрівський - обмежують Бердянський грабен, Білосарайський та Кальміуський - Білосарайський грабен. Це передбачає відносну нестійкість берегових ліній кіс, особливо при необміркованих антропогенних діях - видобуток піску, будівництво великих об'єктів, що призводить до руйнування перед усім геологічних структур, а також екосистем. Є також в морі і невеликі острови, які слугують місцями гніздування водоплаваючих птахів, їх відпочинку при перельотах.Морське узбережжя - це чудові пляжі з кварцового піска золотисто-жовтого кольору. Комфортний клімат - купальний сезон починається у квітні, а завершується у вересні, велика кількість безхмарних сонячних днів - біля 250 на рік, висока температура морської води - від 25 до 28 градусів за Цельсієм у липні, ваблять сюди сотні тисяч людей на відпочинок та лікування. На узбережжі є неглибокі (до 1 м) солоні озерця, більшість з яких містять лікувальні грязі, які є основним лікувальним фактором Приазов'я. Одним з перших їх почав вивчати Бурксер В.С.

Приазовські озера та лимани

На берегах Азовського моря знаходиться багато солоних озер. Основні лимани і лагуни, в тому числі і з лікувальними грязями, зосереджені в береговій зоні Азовського моря, в західній частині (Сиваш), на Таманському півострові (Ахтанизовський, Курчанський), на східному узбережжі (Приморсько-Ахтарська група лиманів та ін.) і в Північному Приазов'ї (Молочний лиман, Бердянська затока). Багато лікувальних озер-лиманів поблизу міст Приморська, Бердянська - основного курортного центра на Азовському морі. Грязі використовують для лікування багатьох захворюваннь: опорно-рухової системи, нервової, статтевої. Загальна площа водоймищ лиманного типу близько 4200 км кв., що складає дев'яту частину площі акваторії Азовського моря. В західній частині моря вони мають лагунне походження з-за переміщення донних відкладень, які і сприяли відокремленню деяких заток з подальшим їх перетворенням у закриті водойми.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат