Демографія (шпаргалка)

Прогноз вікової структури, складений Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України на 2026 р. показує, що частка людей пенсійного віку збільшиться до 24.7%, а дітей - зменшиться до 15%, відповідно збільшиться демографічне навантаження людьми старшого віку на працездатних людей. Ці показники уже в 2005 р. становили 23,8% (старшого віку) і 16,3% (молодшого віку), їх зміна відбувається значно вищими темпами, ніж передбачалась. Дослідження вчених нашої країни підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. Тому статево-вікові піраміди населення все більше звужуватимуться при основі. Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов`язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов`язані із старінням людей.

22. ДЕМОГРАФИЧЕСКОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЕ

Демографічний прогноз — це обгрунтоване передбачення го¬ловних параметрів руху населення та майбутньої демографіч¬ної ситуації: чисельності, статево-вікової, сімейної та інших структур населення, процесів природного, механічного і со¬ціального руху населення. Прогноз грунтується на певних гіпо¬тезах стосовно динаміки демографічних процесів і соціально-економічних умов життя населення. Проте сам термін «прогно¬зування населення» має декілька тлумачень. Різні класифікації прогнозів існують через різні методи прогнозування, контин¬генти прогнозів (чисельність всього населення чи його струк¬турних груп ), час, на який вони обраховуються, цілі, заради яких оцінюють майбутнє, та ін.

Демографические прогнозы лежат в основе любого социального прогнозирования и планирования. В самом деле, что бы мы ни планировали на перспективу: развитие производства конкретных товаров или услуг, социа¬льной структуры общества, включая ее структуру по размерам и составу семей, любые социальные процессы — во всех случаях, очевидно, нам прежде всего нужно будет узнать число и состав будущих участников этих социальных процессов по полу и возрасту, поскольку эти «параметры» лю¬дей оказывают сильное влияние на характер и интенсивность их деятельности и, соответственно, на характер и интенсивность социальных процес¬сов.

Как уже говорилось ранее, численность населения — наименее интересный показатель, во всяком случае для демографов. Как правило, он яв¬ляется лишь пассивным итогом изменения структуры населения по самым различным параметрам. Вместе с тем прогноз общей численности населе¬ния может представлять некоторый интерес, главным образом для оценки отдаленных последствий демографической ситуации, сложившейся к на¬чалу прогнозного периода (т.е. периода, на который делается прогноз). Чаще всего в основу такого прогноза закладывается гипотеза о неизменном наблюдаемом или предполагаемом коэффициенте прироста населения. В таком случае численность населения изменяется в геометрической прогрессии по формуле:

(8.1)

где Pt — общая численность населения в конце прогнозного периода; Р0 — общая численность населения в начале прогнозного периода; k — предполагаемый коэффициент прироста населения в прогнозном периоде; t — ве¬личина прогнозного периода; е — основание натуральных логарифмов.

Для расчета достаточно использовать простейший калькулятор, желательно, имеющий функцию возведения в степень.Как уже говорилось выше, прогноз общей численности населения имеет весьма ограниченное значение и мало информативен. Значительно большее значение, особенно для экономического и социального планирования, имеет прогноз будущего состава населения, в первую очередь по полу и возрасту. Технически такой прогноз несложен. Он производится методом так называе¬мой «возрастной передвижки» (или «передвижки возрастов»). Метод состоит в том, что исходная численность и структура населения «передвигается» в будущее, уменьшаясь при этом за счет умерших (и уехавших) и пополняясь за счет родившихся (и приехавших). Следовательно, для прогноза исходны¬ми данными служат численность и структура населения (обычно по переписи населения) и гипотезы относительно тенденций воспроизводства и миграции населения в прогнозном периоде. Математически она выглядит следующим образом:

(8.2)