Фотограмметрія

2.5. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ БАЗИСІВ МІЖ ПЛАНОВИМИ І ВИСОТНИМИ РОЗПІЗНАВАЛЬНИМИ ТОЧКАМИ

Оскільки метою фототріангуляції є орієнтування по опорних точках розміщених на початку, в середині і в кінці маршрутів, то слід зауважити, що найбільша похибка буде в середині маршруту. Для її визначення користуємося формулами:

mx=0,27*m*mg*n3/2;

my=0,14*m*mg*n3/2;

mz=0,23*f*m*mg*n*3/2/в;

де

-m-знаменник масштабу фотографування;

-mg-СКП вимірювання поперечного паралаксу;

-в-базис в масштабі знімка;

-n-кількість базисів між, якими знаходяться планово-висотні опорні точки.

З цих формул визначаємо кількість базисів:

Згідно даних:

mx=my=0,5м;

mg=0,02мм;

mz=0,25м;

тоді

n1=4;

n2=6;

n3=1.

Отже, кількість базисів між плановими точками n=5, а між висотними n=1

2.6 ПРОЕКТ ПЛАНОВО-ВИСОТНОЇ ПРИВ'ЯЗКИ

За попередніми розрахунками планово-висотні опорні точки проектують через 5 і 1 базиси. Застосовуємо розріджену конвертну схему планово-висотної прив`язки

- планово-висотні пункти;

- висотні пункти;