Фотограмметрія

спосіб незалежних маршрутів.

Отже, аналітичне згущення планово-висотної мережі розпізнавальних точок дає змогу зменшити об'єкт планових робіт по прив'язці аерознімків з метою визначення координат і відміток точок.

4.2. ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ВЗАЄМНОГО ОРІЄНТУВАННЯ СТЕРЕОПАРИ

Величини, що визначають взаємне положення пари знімків під час фотографування називають елементами взаємного орієнтування.

Елементами взаємного орієнтування в цій системі е такі кути:

1 - кут у головній базисній площині лівого знімка S1O1S2 між головними променями лівої прив`язки S1O1 І перпендикуляром до базису;

2 - кут в головній базисній площині лівого знімка між перпендикуляром до базису і проекцією головного променя правої прив`язки S2O2;

2 – кут між проекцією головного променя правої зв`язки на базисну площину лівого знімка і головним променем S2O2;

-кут у площині правого знімка між координатною віссю Y2 і слідом площини S2O2Y2.

Кути 1 і 2 називаються поздовжніми кутами нахилу знімків відносно базису фотографування.

O2K2- кут повороту знімка;

2O2- називається взаємним поперечним кутом нахилу.

При визначення п`яти елементів взаємного орієнтування необхідно виміряти поперечні паралакси з координатами не менше ніж на п'яти точках стереопари, скласти відповідну систему рівнянь.

Для спрощення обчислень точки, на яких проводять вимірювання, розміщують на стандартній площині.

Для визначення елементів взаємного орієнтування знімки вимірюють на стереокомпараторі. Негативи ставлять у касету, і центрують по мітках або по напрямках. Для цього ліву марку штурвалами ЩX і ЩY наводять на головну точку лівого знімка. Після цього штурвалами ЩX і ЩY наводять на головну точку лівого знімка. Потім штурвалами ЩX і Q праву марку наводять на головну точку правого знімка. Спостерігаючи, стереоскопічно знищують повздовжнє зміщення контурів гвинтом повздовжніх паралаксів, а поперечні - рухом гвинта поперечних паралаксів. При візуванні на головній точці лівого знімку повздовжні зміщення контурів знищують гвинтом Р, а поперечне - гвинтом Q.

Орієнтують аерофотознімки методом послідовних наближень. Взаємне орієнтування уточнюють шляхом спостереження заміру поперечних паралаксів на головних точках. Для цього стереоскопічно суміщають виміряну марку способом торкання її до поверхні землі. Поперечний паралакс на головних точках знімків знищують гвинтом Q. Після цього на стандартно розміщених гвинтах розміщують і вимірюють X,Y,P,Q і заносять в таблицю. Ці дані потрібно звести до місця нуля за даними MOX, MOY, MOP, MOQ.Для цього необхідно MOX навести на лівий центр-марку і одночасно взяти відлік MOQ.Після цього не рухаючи штурвал 4 переводять марку Х на правий центр. На правому центрі ще раз беремо відлік MOX і знаходимо MOP: XЛ-XП-відлік.При обробці планових аерофотознімків користуються такою умовою взаємного орієнтування через різницю ординат одноіменних точок.

На УСП взаємне орієнтування виконують кутовими рухами однієї або обох камер. Перший спосіб використовують при просторовій фототріангуляції. Другий при обробці будь-яких окремих стереопар.

4.3. СТЕРЕОТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКА НА УСП

Складання оригіналу фотографічної карти виконується шляхом обробки стереопари аерознімків, що покривають задану трапецію необхідної нам території. Обробка окремої пари включає: