Розвиток кадастру
Відповідно до Земельного кодексу України “Державний земельний кадастр” призначений для забезпечення рад, зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про землю з метою організації її раціонального використання та охорони, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю”. “Державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі І землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель” [6].
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України "ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань, реєстрацію землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та економічною оцінкою земель".
Наступним важливим кадастром є “Містобудівний кадастр населених пунктів”. Відповідно до Закону України “Про основи містобудування”, затвердженого 16 листопада 1992 р. №2780-ХІІ, містобудівний кадастр населених пунктів містить систему даних про належність територій до відповідних функціональних зон. їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерне - геологічну ситуацію, стан забудови та її Інженерне забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності. Він призначений для забезпечення в установленому порядку суб'єктів містобудування необхідною інформацією. Відомості про землі в містобудівному кадастрі базуються на даних державного земельного кадастру [15].
Лісовий кадастр у нашій країні регламентується Лісовим кодексом України, затвердженим Верховною Радою України 21 січня 1994 р. Завданням державного лісового кадастру е організація ефективної охорони та захисту лісів, їх раціональне використання Державний лісовий кадастр представляє собою інформаційну систему про правовий режим: лісового фонду, розподіл його між користувачами. кількісний і якісний стан лісів, розподіл їх за групами, екологічну оцінку та інші дані.
Ведення водного кадастру проводиться у відповідності з Водним кодексом України, затвердженим Верховною Радою України 6 червня 1995 року.Важливе місце в системі кадастрів займає Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин. Відповідно до Кодексу України про надра "родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ І проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин" [ст.42|. Державний кадастр родовищ І проявів корисних копалин включає Інформацію про всі родовища, які включені до Державного фонду родовищ. Такою інформацією є кількісний та якісний склад запасів корисних копалин, наявність у них видобувних компонентів, гірничо-геологічні та технічні умови розробки родовищ, економічна оцінка тощо. При промисловій оцінці родовища корисних копалин по кожному з них встановлюють кондиції на мінеральну сировину, яка представляє собою сукупність умов до кількості та якості мінеральної сировини та умов розробки родовища.
Крім вище згаданих, можуть створюватись І вестися відомчі кадастри, які призначені для вирішення проблем управління і раціонального використання окремих типів об'єктів соціально-промислової, побутової та іншої інфраструктури [16].
Особливої уваги і вирішення потребують проблеми створення й ведення на державному рівні податкового та правового кадастрів. Важливим науковим завданням кадастру стає розробка комплексу пакетів документації кадастру, яка включала б існуючі правові, технічні, організаційні, технологічні та методичні аспекти і була б орієнтована на споживача. При цьому необхідно виробити загальні правила збору та зберігання інформації, її передачі, обновлення, структуру графічних і семантичних даних.
Велике значення має розробка географічних інформаційних систем, які зберігали б і в разі необхідності видавали всю кадастрову інформацію.
4 Основні вади кадастрів і їх функціональне призначення
Кадастр тісно пов'язаний з процесом обліку й оцінки природних ресурсів, об'єктів побутового, соціально-економічного та промислового призначення. Він заключається у виділенні окремих територіальних одиниць /адміністративних, господарських, промислових/, їх картографуванні, описі і складанні інформаційної системи про якісні І кількісні характеристики цих одиниць.
Залежно від призначення, кадастр сприяє вирішенню тих чи Інших завдань. За призначенням його можна розділити на три основні групи: