Основи земельного кадастру

Землі надані в користування підприємствам та організаціям усіх видів транспорту, а також підприємствам, які здійснюють експлуатацію ліній зав'язку та електропередач, відносяться до земель транспорту і зв'язку. Вздовж магістралей газо- та нафтопроводів, повітряних і підземних ліній електропередач, телефонне - телеграфного зв'язку установлюється спеціальна охоронна зона. Ширина цієї зони залежить від конструктивних особливостей транспортного об'єкту. Як правило, землі в межах цих зон у власників та землекористувачів не визначаються, але на їх використання накладають певні обмеження.

Землі, надані в відання військових частин, установ та навчальних закладів військових формувань і внутрішніх військ, а також різним підприємствам та організаціям Збройних Сил України, відносяться до земель для потреб оборони.

Землі національних, дендрологічних, зоологічних парків, заповідників, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), парків пам'яток садово-паркового мистецтва відносяться до земель природоохоронного призначення. Біля цих земель можуть бути встановлені охоронні зони - з метою забезпечення режиму функціонування основних об'єктів.

Земельні ділянки, які мають лікувальні мінерально-сировинні ресурси і є сприятливими для організації лікувальних та профілактичних заходів відносять до земель оздоровчого призначення. Довкола цих ділянок встановлюють смуги санітарної охорони, .в яких заборонена діяльність, що може вплинути на лікувальні властивості мінерально-сировинних ресурсів.Землі рекреаційного призначення використовують для масового відпочинку і туризму. Сюди відносяться земельні ділянки, зайняті будівлями І спорудами будинків відпочинку, туристських баз, пансіонатів, кемпінгів, спортивно-оздоровчих таборів, будинків мисливців і рибалок, парків, зелених зон, замаркованих трас та навчально-туристських стежок. Землі рекреаційного призначення забороняється використовувати для цілей, які можуть змінити їх функціональне призначення.

Землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, скверів, поховань, археологічних та архітектурних пам'яток культури. архітектурно-ландшафтних комплексів відносять до земель історико-культурного призначення. На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх функціональному використанню. Біля земель історико-культурного призначення може встановлюватися охоронна зона, метою якої є забезпечення режиму функціонування історико-культурних об'єктів.

Землі, призначені для ведення лісового господарства, відносяться до земель лісового фонду. При цьому, до даного фонду можуть бути встановлені охоронні зони - з мстою забезпечення режиму функціонування основних об'єктів.

Земельні ділянки, які мають лікувальні мінерально-сировинні ресурси І є сприятливими для організації лікувальних та профілактичних заходів відносять до земель оздоровчого призначення. Довкола цих ділянок встановлюють смуги санітарної охорони, .в яких заборонена діяльність, що може вплинути на лікувальні властивості мінерально-сировинних ресурсів.

Землі рекреаційного призначення використовують для масового відпочинку і туризму. Сюди відносяться земельні ділянки, зайняті будівлями І спорудами будинків відпочинку, туристських баз, пансіонатів, кемпінгів, спортивно-оздоровчих таборів, будинків мисливців і рибалок, парків, .зелених зон, замирюваних трас та навчально-туристських стежок. Землі рекреаційного призначення забороняється використовувати для цілей, які можуть змінити їх функціональне призначення.

Землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків. скверів, поховань, археологічних та архітектурних пам'яток культури. архітектурно-ландшафтних комплексів відносять до земель історико-культурного призначення. На цих землях забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх функціональному використанню. Біля земель історико-культурного призначення може встановлюватися охоронна зона, метою якої є забезпечення режиму функціонування історико-культурних об'єктів.

Землі, призначені для ведення лісового господарства, відносяться до земель лісового фонду. При цьому, до даного фонду можуть входити землі як вкриті лісом, так і без нього, але які надані для потреб лісового господарства.

Землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, водогосподарськими та гідрагехнічними спорудами і будівлями, а також ділянки землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення, становлять землі водного фонду. Біля водойм та водних джерел можуть встановлюватись охороню зони з метою виконання комплексу протиерозійних і санітарних заходів, спрямованих на збереження і поліпшення водних ресурсів. На землях водного фонду заборонена будь-яка діяльність, яка суперечить їхньому функціональному призначенню.