Інвентаризація житлового фонду

Будівля - окремий будинок, що складається з однієї або декількох частин, які становлять одне ціле.

На земельній ділянці будівлі поділяються на основні і службові.

Основною називається будівля, яка серед інших є головною за функціональним призначенням, за капітальністю побудови й архітектурними ознаками. На одній земельній ділянці може бути одна або більше основних будівель.

Службовою є будівля, яка по відношенню до основної має підпорядковане, другорядне значення. При технічній Інвентаризації внутрішні приміщення службових будівель не обміряються і не враховуються До службових приміщень відносять гаражі, сараї, навіси, дворові потреби тощо.

Дворовими спорудами називають будівлі допоміжного, господарського призначення: колодязі, огорожі, ворота, дворові покриття тощо.

Прибудовою називається частина будівлі, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, яка є допоміжною по відношенню до будівлі і має з ним одну (або більше) загальну капітальну стіну. Прибудови у переважній більшості мають внутрішнє сполучення з основною будівлею. До них потрібно відносити: прибудовані кухні, житлові прибудови, сіни, тамбури, веранди тощо.

Всі прибудови поділяються на опалювані і неопалювані. Загальна площа приміщень в опалюваних прибудовах враховується у складі житлового фонду.

Житловий будинок - будівля, яка має поштовий номер, уся або не менше ніж половини загальної площі якої призначені для постійного проживання, розташована на земельній ділянці з усіма розташованими на ній допоміжними будівлями і елементами благоустрою.

Поверхи житлових будинків залежно від їх розташування по відношенню до позначки тротуару або замощення вважаються:

-надземними - при позначці підлоги приміщень не нижче від позначки тротуару або замощення;

-цокольними (напівпідвальними) - при позначці підлоги приміщень нижче від позначки тротуару або замощення, але не більше ніж на половину їх внутрішньої висоти;

-підвальними - при позначці підлоги приміщень нижче від позначки тротуару або замощення більше ніж на половину висоти цих приміщань;-мансардними - при розташуванні приміщень в об'ємі горища, при цьому площа горизонтальної частини стелі приміщень повинна бути не менша від половини площі підлоги, а висота стін до низу похилої частини стелі не менша ніж 1,6м.

Слід зауважити, що позначка тротуару або відмостки визначається в середньому по часткових (окремих) позначках на кутах будівлі, а при значному нахилі ділянки - окремо для кожної частини будівлі.

Поверховість житлового будинку визначають по кількості надземних поверхів.

При визначенні поверховості, в кількість надземних поверхів включають цокольні поверхи, верх перекриття яких розташований вище від рівня тротуару не менше ніж на 2 м.

Першим надземним вважається поверх, підлога якого знаходиться не нижче від рівня спланованої землі (замощення чи тротуару). Якщо окремі частини житлового будинку мають різну кількість надземних поверхів, його поверховість визначається по найбільшій кількості поверхів будівлі.

Розрізняють такі елементи будівель:

Мезонін - надбудова, що здіймається над загальним дахом житлового будинку, яка по площі є меншою ніж нижче розташований поверх.