Історіографія
У статті “Українське шкільництво у Галичині” С.Сірополка [40] показано позитивний вплив УПТ на розвиток української освіти в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст.
З нагоди 25-ліття гімназії УПТ в Рогатині М.Угрин-Безгрішний [41] написав змістовну працю з історії цього навчального закладу, де показав необхідність його створення, щорічну кількість учнів, викладацький склад гімназії, організацію навчання та позакласних заходів та багато іншого.
Інша ювілейна праця “Двадцятьпятьліття товариства “Учительска громада” складалася із декількох статей, присвяченим діяльності українських вчительських товариств та іншим освітнім питанням. Робота “Учительскої громади” була показана в статті О.Терлецького “Історія Учительської Громади” (1908-1933) [42], де автор зробив спробу не тільки всебічно висвітлити діяльність товариства, а й зробити глибокий аналіз його праці.
В статті вміщені систематизовані дані про динаміку зростання чисельності товариства, про створення і характер діяльності філій, роботу керівних органів, співпрацю із іншими товариствами. Досить часто автор у своїй роботі посилається на протоколи офіційних засідань товариства.
30-літню діяльність гімназій УПТ в Яворі було висвітлено у книжці “30-ліття гімназії Рідної школи в Яворі” [43], що була видана зусиллями ювілейного комітету. У цій праці детально висвітлюється серед іншого як організація навчального процесу у Яворівській гімназії так і робота над створенням належної матеріальної основи для роботи навчального закладу. Не обминули своєю увагою автори і організацію національного виховання у гімназії.
П.Рогатинський у своїй праці “Під прапором “Рідної школи” [44] приділяє чимало уваги діяльності УПТ у довоєнний період, зокрема, детально показує процес відкриття інтернатів та навчальних закладів, звертає увагу на численні проблеми пов’язані із такою працею.
Подає коротку інформацію енциклопедичного характеру про українські вчительські товариства, що діяли на Буковині (дати їхнього створення, кількість їхніх філій та членів, навчальних закладів, видані книги) М.Гарас в Українські Загальній Екнциклопедії [45].
Всебічно висвітлено діяльність одного із вчительських товариств Буковини в книзі “Ілюстрована історія товариства “Українська школа” в Чернівцях” М.Гараса [46], що була видана з приводу 50-ліття діяльності цієї вчительської організації. Роботі товариства “Українська школа” в передвоєнний період в цій праці автор приділив чималу увагу, детально інформуючи своїх читачів про керівників та керівні органи товариства, письмові звернення, які воно надсилало в різні установи, масові заходи, що проводили товариства, різні його інституції, про успіхи та проблеми у вирішенні тих чи інших справ. При написанні своєї праці автор використав деякі узагальнюючі праці із історії Буковини та її освіти, зокрема, С.Смаль-Стоцького, І.Карбулицького, а також використав інформацію, що була надрукована у газеті “Буковина”.
За межами Західної України грунтовних досліджень діяльності українських вчительських товариств у 20-30 рр. не проводилося.
Таким чином, у міжвоєнний період були зроблені в Галичині та Буковині перші спроби узагальнити діяльність деяких українських педагогічних організацій, створених ними навчальних закладів, проаналізувати найважливіші сторони діяльності вчительських товариств кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проте узагальнюючі праці цього часу мали, як правило, інформативний характер, були написані на вузькій джерельній базі, обмеженими методологічними засобами.
У 40-80 рр. діяльність вчительських організацій не попала в поле зору радянських дослідників, так як грунтовних досліджень, які б показували роботу педагогічних товариств. Виходячи із ідеологічних штампів УПТ розглядалося як “зрадницьке”, як таке, що “співпрацювало із Польщею” та допомагало їй “асимілювати українське населення”. В Українські Радянській Енциклопедії (1985 р.) УПТ визначалося як громадська культурно-освітня установа “буржуазно-ліберального напрямку”. Про інші українські вчительські товариства або не було написано нічого, або розцінювали їхню діяльність та ідеологію негативної [47].Щодо буковинських вчительських товариств, то про них в “Історії міст і сіл Української РСР” [48] присвяченій Чернівецькій області було написано так: “ в складних умовах іноземного поневолення були єдиними організаціями, які незважаючи на їх ліберально-буржуазний напрям, поширювали освіту серед населення, сприяли розвиткові української культури”.