Історіографія
Друга група праць – дослідження, які стосуються безпосередньо діяльності українських вчительських товариств, а також їхнього впливу на суспільно-політичні та освітні події Галичини та Буковини.
Однією із найбільш ранніх праць, де відображається діяльність українських педагогічних об’єднань стала книжка М.Лозинського “Українство і москвофільство серед українсько-руського народу в Галичині” [30], де автор коротко характеризує вплив “Українського Педагогічного товариства” (УПТ) на розвиток шкільництва, зокрема створення навчальних закладів та інтернатів товариством, видавничу діяльність. Подаються дані щодо філій та кількості членів товариства станом на 1909 р.
Видавнича діяльність УПТ і товариства “Українська школа” в Чернівцях висвітлюється у публіцистичній статті К.Малицької під назвою “Видавництва для дітей і молоді” [31]. Календар товариства “Просвіта” на 1911 р. публікує статті А.Жука “Українські бурси в Галичині” та “Українські гімназії” [32], де серед іншого подається інформація і про інтернати та гімназії УПТ.
Книжка “Народне учительство і суспільство”, де автор підписався псевдонімом О.Г. [33] висвітлює діяльність товариства “Взаємна поміч українського вчительства” від 1905р. до 1912р. Автор показує передумови заснування товариства, фінансову та просвітню діяльність вчительської організації, боротьбу педагогів за покращення свого матеріального та політичного становища у суспільстві, співпрацю “Взаємної помочі” із іншими вчительськими організаціями держави та політичними партіями.
І.Карбулицький у своїй праці “Розвій народного шкільництва на Буковині” [34] всебічно висвітлив буковинську початкову освіту починаючи від її зародження завершуючи початком ХХ ст. Належне місце в книжці відведене і українській початковій освіті, підготовці педагогів, видавництву підручників. Автор не обминув своєю увагою і діяльність вчительських товариств, тому подав у своїй праці і коротку інформацію про діяльність товариства “Українська школа”.
Політична діяльність українських вчителів висвітлена у праці І. Герасимовича “Хто причинився до компромітації українського учительства при перших загальних виборах до буковинського Сейму краєвого?” [35].
Дослідження діяльності українських педагогічних організацій на початку ХХ ст. проводилося, як правило, на вузькій джерельній базі і мало переважно інформативній характер. Оскільки їх автори були сучасниками тих подій, то вони надали своїм роботам ще й публіцистичний відтінок.
У 20-30 роки ХХ ст. розпочинається новий етап у розвитку досліджень діяльності вчительських організацій в Галичині та Буковині. В цей час робляться спроби узагальнити їхню діяльність в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., оцінити роль педагогічних товариств в процесі національно-культурного відродження українців. У 1932 р. побачила світ книжка І.Ющишина “Товариство Взаїмна поміч українського вчительства 1905-1930” [36], де автор детально висвітлює діяльність товариства “Взаємна поміч” у зазначений період, а також подає коротку інформацію про вчительські організації на Буковині. Зокрема, про передумови заснування та найважливіші напрямки діяльності товариства “Українська школа”, про особливості роботи “Взаємної помочі” на Буковині, “Вільну організацію” буковинського вчительства, а також педагогічні часописи Буковини. Проте найбільше місця в праці І.Ющишина відведено діяльності “Взаємної помочі” у Галичині. Що стосується досліджуваного періоду, то він висвітлений у таких розділах книги: “Початки учительського професійного руху до часу заснування В.П.У.В.” та “Взаємна Поміч Галицьких і Буковинських Учителів і Учительок (1905-1914)”. Тут всебічно показана робота товариства у Галичині у довоєнний період, а також участь його представників у роботі багатонаціональних вчительських об’єднань держави. Книжка була видана з приводу 25-ліття заснування товариства “Взаємна поміч”. При її написанні автор використав звіти з діяльності товариства, а також публікації в періодичних виданнях.
З нагоди 40-ліття з дня заснування УПТ К.Малицька зробила дослідження, котре мало назву “В сорокові роковини У.П.Т.” [37], де було показано організаційну діяльність УПТ, видавничу, а також роботу, спрямовану на організацію навчального процесу.
Я.Біленький у своїй брошурі “Українські приватні школи в Галичині” [38] висвітлює зусилля УПТ спрямовані на організацію приватних навчальних закладів.Найбільш повно процес становлення та діяльності УПТ відображено у ювілейному виданні під назвою “50 літ Рідної школи. 1881-1931” [39], котре було написане Л.Ясінчуком. Автор показав діяльність товариства протягом 50-ти років. Робота УПТ в кінці ХІХ – початку ХХ ст. посіла вагоме місце у праці Л.Ясінчука і відображена в перших трьох розділах книги під назвами: “Умовини народження “Рідної школи”, “Шукання шляху 1881-1906”, “Засоби діяльності 1881-1906”. Особливу увагу автор приділив діяльності навчальних закладів та інтернатів товариства у Львові, видавництву періодичних видань УПТ, а також підприємницькій діяльності цієї вчительської організації. У своїй праці Л.Ясінчук посилався на узагальнюючі праці із історії Галичини, публікації в періодичних виданнях, протоколи засідань керівних органів УПТ.