Суспільно-географічні дослідження Полтавщини першої чверті ХХ століття

У Статистичному бюро видавалися й праці окремих дослідників, зокрема, у 1905 р. світ побачила праця полтавського ученого І.Павловського (1851–1922) «Статистические сведения о Полтавской губернии» [18]. Іван Францович Павловський був активним діячем Полтавської губернської вченої архівної комісії, що існувала з 1903 по 1919 рік. Разом з іншими ученими (О.Мальцев, Л.Падалка) він редагував «Труды Полтавской Ученой Архивной комиссии» Комісія займалася різносторонньою діяльністю. Окрім історії та археології, її члени досліджували історію формування природи та розвитку господарства краю. Результати досліджень з історичної географії Полтавщини друкувалися на сторінках «Трудов».

Серед полтавських науковців того часу вагоме місце займав статистик із світовим ім’ям Л.Падалка (1852-1927). Закінчивши історико-філологічний факультет Київського університету зі ступенем кандидата у 1884 р., працював у Статистичному бюро Херсонщини, в якому співпрацював з О.О.Русовим, колишнім співробітником проф. В.Антоновича та М.Драгоманова по Південно-Західному відділу Російського географічного товариства. Згодом Лев Васильович переводиться на службу у Полтавське Статбюро, починає активно досліджувати населення та господарство полтавського краю.

Отже, традиції полтавської школи статистики були відомі далеко за її межами, а її статистичні довідники є цінними суспільно-географічними джерелами Полтавщини першої чверті ХХ ст. Започаткували видання «Статистического справочника» ще в 1906 році. Основні питання, що знаходили своє вирішення на сторінках «Справочника», були підпорядковані таким традиційним розділам:

1) розміщення губернії, її територія і адміністративний поділ;

2) населення (приріст, загальна чисельність і густота, віковий склад, смертність, статева структура, віросповідання, зайнятість населення та ін.);

3) кількість населених пунктів і земельна власність;

4) земельні володіння;

5) землеробство (кількість господарств, розміщення землеробських господарств та їх розподіл за розміром посівних площ);

6) сільськогосподарське скотарство;

7) птахівництво;

8) промислові підприємства губернії;

9) транспортне сполучення;

10) кустано-реміснича промисловість у селах;

11) бюджет губернії;

12) медицина;

13) освіта та ін.

Всі перелічені вище розділи «Справочников» розкривали зміст за окремимм повітами губернії (на поч. ХХ ст. їх було п’ятнадцять). У 1919 році, саме під час Української національної революції, довідник вперше було видано українською мовою. Це було одинадцяте видання, в передмові до якого говорилося, що організація і виконання грунтовних робіт із земельного кадастру на Полтавщині, яке ще не проводилося жодного разу в колишній Російській імперії, окрім практичних результатів для Полтавщини, мало важливе наукове значення для всієї держави.На жаль, у 1925 році світ побачив останній «Статистичний довідник по Полтавщині» [32]. Колектив науковців, що підготував це видання (М.Аронський, Г.Сиротенко, М.Броневська, І.Палій, П.Сухомлин, П.Римаренко, М.Миславський, К.Космодем’янський, Д.Соловей) звертався з закликом видавати такий довідник по кожній окремій окрузі губернії, а це було останнє видання загальногуберніяльного змісту. В останньому виданні «Довідника» знаходимо дані та описи про географічне положення і кордони губернії, її рельєф, грунти, підсоння, гідрографію, флору, фауну, корисні копалини, що виділені як структурні частини першого розділу «Територія». У наступному розділі «Адміністративний поділ» обгрунтовується поділ губернії на сім округ: Золотоніську, Кременчуцьку, Лубенську, Полтавську, Прилуцьку, Роменську, Червоноградську (Костянтиноградську). У «Довіднику» також окремими розділами були запропоновані відомості про населення, охорону здоров’я, освіту, землекористування, структуру та загальні умови сільського господарства, городництво, садівництво, сільськогосподарське скотарство, бджільництво, промисловість (виробничу структуру, фабрично-заводську промисловість, млинарську, виробництво олії, цукру, тютюну, шкіряне, лісопильне виробництва, випуск сільськогосподарських машин та виробництво електроенергії), торгівлю, кооперацію, рух вантажів, фінанси, комунальне господарство. Отже, суспільно-географічні джерела Полтавщини початку минулого століття в першу чергу представлені статистичними дослідженнями, що проводилися науковцями Статистичного бюро Полтавського губерніального земства.