Роль академіка Степана Рудницького у розвитку географічної освіти в Україні

Кожна з цих книг починається пристрасним описом України, в якому відчувається велика любов автора до своєї батьківщини, її він прагне передати читачам і переконати їх у необхідності любити і пізнати рідну землю. Так, у “Початковій географії України” С.Рудницький звертається до читачів: “Батьківщиною українського народу є Україна. Велика це і чудова країна – там жили наші прадіди, діди і батьки, які боронили її від ворогів і проливали за неї свою кров, щоб вона була вільна і незалежна. І тепер там живе український нарід, наші брати і сестри, молодші і старші. Вони мають ту саму мову, ту саму релігію, ті самі звичаї, національні традиції і ті самі бажання – жити вільно і ні від кого незалежно на своїй землі і бути єдиними господарями” [1, с.3]. Ця книга витримала три видання за кордоном і була навчальним посібником для українських дітей впродовж першої половини ХХ ст. Вона може бути зразком побудови шкільного підручника з географії України завдяки таким рисам:

1) науковості, весь матеріал базується на нових на той час теоретичних і методичних положеннях географічної науки. Це досягається внаслідок того, що вчений мав широкі погляди на фізико- і антропогеографічні явища, був безпосереднім дослідником багатьох з них, мав європейську географічну освіту;

2) побудова матеріалу, починаючи від аналізу простих явищ до складних. Спочатку він розглядає сутність географічних термінів чи понять, дає характеристику фізико-географічних об’єктів, населення, його історії і культури, занять, здійснює опис окремих земель та великих міст;

3) послідовність вивчення об’єктів і явищ – всі явища і об’єкти представлені від простого до складного, а також у тісному взаємозв’язку. Автор розкриває причинно-наслідкові зв’язки, відходить від простого опису явищ і об’єктів до розуміння їх сутності;

4) значна насиченість картографічним матеріалом: карти наочно відображають розміщення явищ природи, галузей господарства, адміністративний поділ України;

5) цікавість і доступність матеріалу; текст параграфів написаний легко, доступно, виразною мовою. Він насичений цікавими фактами, фотографіями, рисунками, які вдало його доповнюють і допомагають запам’ятати матеріал.

Ці риси характерні і для інших навчальних посібників, зазначених вище.

У “Початковій географії” автор формує в учнів основні поняття, на них він наголошує окремо в кінці кожного параграфа. Для кращого запам’ятовування матеріалу, учням пропонується відповісти на запитання.

У цій та інших книжках для дітей, С.Рудницький підкреслює багатство української мови, доводить, що “ми, українці, маємо все своє питоме” [8, с.55]. Він вживає тільки суто українські терміни і поняття, доводячи, що українській мові не має потреби шукати в інших мовах потрібних слів через їх недостачу. Такі терміни, як рівник (екватор), рівнобіжники (паралелі), південники (меридіани), бігуни (полюси), мірило (масштаб), підсоння (клімат), тепломір (термометр) та ін. були значно зрозумілішими для учнів, ніж слова, запозичені з чужих мов.Здійснюючи свою наукову діяльність, С.Рудницький ніколи не залишав поза увагою питання географічної освіти, особливо це виявилося у т. з. харківський період, коли основною була науково-організаторська діяльність вченого, С.Рудницький незважаючи на велику зайнятість, не полишає інтересу до питань викладання географії у школах і вузах, розуміючи її роль у формуванні наукового світогляду, національному вихованні молоді. У своїх статтях “Завдання української науки на українських землях” (1927) та “Завдання Українського географічного інституту” (1928) він наголошує на необхідності вивчення наукової географії, яка була би позбавлена ідеологічних догм (ідеї С.Рудницького щодо антропогеографії було визнано антирадянськими у 30-их роках ХХ ст.). Крім цього, як директор Українського Географічного інституту, С.Рудницький організовує випуск серії стінних і підручних карт, при цьому він наголошує на тому, що такі карти необхідні для військової справи, туристичної і мандрівничої справи, наукових досліджень, освіти. Він також ставить питання про видання навчальних атласів для учнів та студентів, комплексних атласів України.

Впродовж свого життя С.Рудницький створює великі стінні карти України (фізичну, політичну), малий шкільний географічний атлас, великий атлас України, карти Галичини, етнографічну оглядову карту України та ін., розробляє теорію математичної картографії [9, с.128] та ін.

Основним завданням вчений вважав “дати молоді шкільні атласи в руки, а добрі карти на стіну” [7, с.189]. На вирішення цього завдання була спрямована і діяльність С.Рудницького в Українському науково-дослідному інституті географії і картографії. Одним із найважливіших напрямів діяльності цього закладу було видання серії стінних фізичних та антропогеографічних карт для шкіл України, шкільних атласів і підручних карт, географічних моделей (глобусів), краєвидних альбомів.