Плавання: способом кроль, батерфляй, на спині, брас

Узгодження рухів руками і ногами. Найраціональнішим варіантом узгодження рухів є так званий двоударний дельфін: на один акт дихання припадають два повних рухи ногами. Така координація забезпечує рівномірне просування плавця.

Узгодження рухів рук і ніг у дельфіні проходить так. У момент занурення рук і початку захвату відбувається перший робочий рух ніг  хлистоподібний удар згори вниз. Тим часом обличчя перебуває у воді і плавець робить видих. Закінчення удару ногами збігається з кінцевою фазою захвату руками води. У момент, коли руки виконують першу половину основної частини гребка, ноги здійснюють підготовчий рух для другого удару. Останній збігається з другою половиною основної частини гребка. Завершується удар ногами в момент закінчення основної частини гребка. Вихід рук з води та пронесення їх у повітрі супроводжується підготовчим рухом ніг для чергового удару. Цикл завершується виведенням ніг у крайнє положення й зануренням рук у воду. Після цього починається черговий цикл рухів.

Техніка плавання способом брас на грудях

Плавання способом брас є складним в технічному виконанні.Характерною особливістю техніки є те, що плавець пересувається вперед за рахунок чергування симетричних і послідовних рухів руками і ногами. Виконання підготовчих рухів руками (виведення їх вперед) під водою і ногами (згинання в кульшових і колінних суглобах) періодичне і значно збільшує лицьовий переріз тіла, в звязку з чим брас є найменш швидкий з усіх спортивних способів плавання. Однак це здавна відомий і популярний спосіб, що має найбільш практичне значення. Він загалом найпоширеніший, оскільки ним можна долати великі відстані. Саме брас найбільш зручний для плавання в одязі, а також транспортування на воді різних предметів.

Плавання брасом входить до програми змагань на дистанції 50, 100 і 200м, один з етапів комбінованої естафети і чверть дистанції в комплексному плаванні.

Положення тулуба і голови. При плаванні способом брас на грудях кут атаки коливається в значних межах. Величина його залежить від положення голови, форми рухів ногами і руками, від узгодження цих рухів між собою, від способу підтягування і розведення ніг та рук тощо, а також від індивідуальних особливостей будови тіла плавця. Під час вдиху, коли голова піднята і рот знаходиться над водою, кут атаки 8-12, при опусканні голови у воду він зменшується до 3-5. Збільшенню кута атаки до 15-17 сприяє підтягування ніг у вихідне положення перед поштовхом. Після поштовху, коли тіло приймає майже горизонтальне положення, кут атаки може зменшитись до нуля.

Положення тіла близьке до горизонтального, голова спрямована обличчям уперед-вниз. Наприкінці гребка руками плечовий пояс трохи піднімається, а в завершальній частині поштовху ногами опускається.

Рухи ногами. Ноги при плаванні брасом працюють одночасно й симетрично. Розрізняють дві фази: підготовчу (підтягування) і робочу (поштовх). Між ними є пауза, тривалість якої зумовлена темпом рухів.

У вихідному положенні ноги повністю випрямлені в кульшових, колінних і гомілкових суглобах і зєднані. Підтягування починається з одночасного згинання ніг у кульшових і колінних суглобах. Донизу опускаються стегна, коліна плавно розводяться в сторони, стопи рухаються біля самої поверхні води, наближаючись до тулуба і водночас повертаючись у бік. Коли закінчуються підготовчі рухи, стопи розвертаються носками вбік, пятками всередину, не піднімаючись над водною поверхнею. Між стегнами і тулубом кут становить 120-140, між стегнами і гомілками  40-50. Саме таке положення ніг наприкінці підтягування забезпечує високу ефективність наступного робочого руху-поштовху.

Рух-поштовх починається прискореним розгинанням ніг у кульшових і колінних суглобах. Швидкість руху стоп назад збільшується, а ноги поступово наближаються одна до одної аж поки не зєднаються. Більшу частину шляху стопи рухаються назад біля поверхні води, потім трохи опускаються. Основну роботу виконують внутрішні поверхні стоп і гомілки. Закінчуються робочі рухи цілковитим випрямленням ніг.

Найбільш ефективно робочий рух виконується, коли розгинання ніг у кульшових суглобах трохи випереджують їх у колінних суглобах. При такій послідовності розгинання ніг подовжується початкова частина гребка, коли гомілки рухаються назад, зберігають положення, близьке до вертикального, що збільшує силу гребка. Але при надмірному запізненні розгинання ніг в колінних суглобах ступні можуть підніматися настільки, що можуть приблизитися близько до поверхні води. Тоді переміщення ступнів створить ямки, в які буде всмоктуватися повітря. Це зменшить опору гомілок на воду і знизить силу гребка. Тому послідовність розгинання ніг в кульшових суглобах залежить від кута атаки тулуба плавця (тобто від глибини занурення тазу). Показником запізнення початку розгинання ніг у колінних суглобах є збирання поверхні води в зоні переміщуваних ступнів.