Мито
При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається згідно з указани¬ми вище положеннями, або у разі неможливості перевірки її чис¬лення митні органи визначають митну вартість послідовно, на основі ціни на ідентичні товари й інші предмети, ціни на подібні товари й, інші предмети, діючі у провідних країнах — експортерах вказаних товарів та інших предметів.
З метою приведення зазначеної галузі митно-тарифного регулювання у відповідність до правил СОТ (Угода про митну оцінку ) У проекті Митного кодексу України, який у липні 2001 р. було прийнято Верховною Радою України у другому читанні, було підготовлено відповідний розділ, в якому на законодавчому рівні регламентуються правила визначення митної вартості товарів.
У 2000 р. рішеннями уряду було скасовано мінімальні митні вартості на транспортні засоби та інші товари, які ввозяться на митну територію України.
З метою недопущення заниження митної вартості товарів Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. № 1537 вдосконалено порядок визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, який встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України". Зокрема, регламентовано термін прийняття рішення щодо визначення митної вартості, також визначено відповідні права й обов'язки митних органів при здійсненні митного оцінювання.
Постановою пропонується врегулювати питання митного оцінювання товарів, які ввозяться громадянами.
Митні збори — це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.) [7;Ст.76]. передбачено справляння митних зборів за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщуються через митний кордон України (в тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем.
Розділ ІІ.
Мито як фіскальний інструмент поповнення державного бюджету.
На сучасному етапі доходи від зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) посідають важливе місце у формуванні Державного бюджету України.
У сучасній економічній літературі домінує таке визначення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності: "Митні платежі — це система податків та зборів, якими обкладаються товари, що перетинають митний кордон"[7;5]. Але таке визначення дещо вузьке. По-перше, об'єктом оподаткування зазвичай виступають не лише товари, а й інші предмети, що не є товарами. По-друге, деякі митні платежі не пов'язані з переміщенням товару через митний кордон, а сплачуються за надання митними органами певних послуг у сфері митно-тарифних відносин.
За економічною природою основою доходів від зовнішньоекономічної діяльності є митні податки і збори. Інколи митні збори ототожнюють із митними податками. Зокрема в деяких наукових дослідженнях під митним податком мають на увазі обов'язковий збір, яким оподатковують міжнародний обмін това¬рами та послугами [11;117]. Слід зазначити, що митні збори не є податками.
Збори від зовнішньоекономічної діяльності складаються зі зборів за виконання покладених на митницю обов'язків, зборів за надання послуг у галузі митної справи, єдиного збору та консульських зборів. Світовий досвід переконує, що застосування митних зборів у країні має тенденцію до зменшення. Тому варто зауважити, що основною складовою доходів від зовнішньоекономічної діяльності є митні податки.Митні податки — це непрямі податки, які нараховуються при переміщенні предметів та послуг через митний кордон: податок на додану вартість, акцизний збір, ввізне та вивізне мито [9;353]. За формою взаємовідносин між платником і державою митні податки є непрямими, тобто вони справляються до бюджету держави за допомогою цінових механізмів, причому конкретні платники не завжди є їхніми носіями.
Досвід промислове розвинених країн свідчить, що на етапі трансформування економічних відносин домінує фіскальна функція митних податків.