Мито

вид ставок, які застосовуються (адвалерні, специфічні або комбіновані);

рівень ставок мита та інших видів еквівалентних мит, по¬датків та зборів, що застосовуються в регулюванні зовнішньої торгівлі;

порядок справляння мита (на загальній, пільговій, сезонній або преференційні основі тощо);

характер побудови та рівень деталізації товарної номенклатури;

перелік товарів і країн, які підпадають під дію національної схеми преференцій.

З урахуванням цього імпортний митний тариф повинен застосовуватися з метою:

створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва;

регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою розвитку рівної та справедливої конкуренції;

формування раціональної структури споживчого ринку на основі збалансованої пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів;

сприяння структурній перебудові національної економіки України;

покращення стану платіжного балансу держави;

вирішення торговельно-політичних завдань у взаємовідносинах України з іноземними державами, їхніми союзами та групами, в тому числі при проведенні переговорів щодо вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ);

забезпечення реалізації фіскальної функції митного тарифу.

Реалізації зазначених цілей певною мірою повинна відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна розподілити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний рівень має відповідати стадії обробки продукції — сировина, напівфабрикати та готові вироби. Цей розподіл на рівні також у цілому відповідає побудові Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі — ГС) та Товарної номенклатури багатьох країн світу.

Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то за модель можна взяти ту, граничний рівень якої на цей час найбільш пристосований до економічних умов та проблем пострадянських країн, і зокрема становить:

•сировини та матеріалів — 0—5 %;

•напівфабрикатів та комплектуючих виробів — 5—15 %;

•готових виробів — 15—ЗО %.

Принципи побудови імпортного тарифу, які застосовуються в Україні:

1."ескалація митного тарифу" — підвищення ставок мита відповідно до зростання ступеня обробки продукції;

2."ефективний митний тариф" — встановлення низьких ста¬вок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

3.здійснення структурної перебудови національної економіки і її розвиток повинні привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, що передусім відображається на зростанні його експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно зменшити ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути зумовлено торговельно-політичними міркуваннями. Митний тариф України побудовано на Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка розроблена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (Н8 1996) та Комбінованій номенклатурі ЄС.