Мито

Антидемпінгові мита застосовуються у випадках:

- ввезення на територію України товарів за ціною значно нижчою, ніж їх конкурентна ціна у країні експорту, і таке ввезення загрожує нанести шкоду державним виробникам чи перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

- вивезення за межі України товарів за ціною значно нижчою, ніж ціни решти експортерів подібних чи конкуруючих товарів, чим спричиняють шкоду загальнодержавним інтересам України.

Від сплати мита звільняються:

- транспортні засоби на регулярних міжнародних перевезеннях вантажів, багажу і пасажирів, а також предмети матеріально-технічного забезпечення, пальне і продовольство, необхідні для їх нормальної експлуатації у дорозі;

- предмети матеріально-технічного забезпечення і спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозиться з України для забезпечення виробничої діяльності українських і орендованих українськими підприємствами суден, що ведуть морський промисел, і продукція їх промислу, що ввозиться на територію України;

- валюта України, іноземна валюта і цінні папери;

-предмети, призначені для офіційного і особистого користування, що ввозяться в Україну і вивозяться з України головами дипломатичних представництв, членами дипломатичних представництв і співробітниками адміністративно-технічного персоналу, а також членами їх сімей, які проживають разом з ними;

- майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора в статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями;

- товари та інші предмети вітчизняного виробництва, що ввозяться назад на територію України без обробки і переробки, а також товари імпортного виробництва, що вивозяться з України без обробки і переробки.

Як пільга допускається зниження ставок мита при ввезенні на територію України і вивезенні з неї товарів та інших предметів - відремонтованих і раніше ввезених чи вивезе¬них, - пошкоджених до пропуску їх через митний кордон України, але придатних для використання як виробів чи матеріалів.

Висновки

Митна справа — це особливий вид державної діяльності, оскільки її метою є захист національної безпеки, коли уповноважені органи (та посадові особи) використовують специфічні засоби та вживають заходи, притаманні тільки відповідним, визначеним законом державним органам та їхнім посадовим особам. Зміст цієї діяльності України визначений у ст.З Митного кодексу України (МКУ), у якій зазначено, що митна справа охоплює організацію порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане зі встановленням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямованими на реалізацію митної політики України.Як відомо, засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони й митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України заборонений, визначають виключно закони України та Митний кодекс України. Значення митної справи підтверджують ті державні органи, які її здійснюють, зокрема Верховна Рада України, оскільки тільки закони України визначають засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України заборонений. Кабінет Міністрів України, який відповідно до ст.113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, має значні повноваження в регулюванні митної справи, оскільки на нього покладені завдання щодо організації і здійснення зовнішньоекономічної діяльності України. Саме Кабінет Міністрів, за ст.3 МКУ, організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до Митного кодексу, інших законів України, міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади під час розв'язання питань, що стосуються митної справи. Тобто вже в цій статті наголошено, що митна справа є багатоплановою державною діяльністю, здійснювати яку може не один, а сукупність державних органів. Хоча в МКУ зазначено, що головне місце належить системі митної служби, але низка статей МКУ визначає місце та повноваження й інших державних органів та органів місцевого самоврядування в митній справі, серед яких: органи охорони здоров'я, ветеринарні органи, органи екологічного контролю та інші органи, які здійснюють контроль (поряд із митними) за тим, чи товар, що переміщують через митний кордон України, відповідає екологічним, санітарним та іншим вимогам, що існують в Україні.