Внутрішні ревізії

порядок формування доходів, здійснення витрат;

правильність формування та використання банківських фон¬

дів і резервів;

інші питання, що випливають із функцій та операцій, які ви¬

конують об'єкти, що ревізуються, згідно з чинним законодавством.

Після попередньої оцінки господарсько-фінансового стану об'єк¬та ревізії, складання програми її здійснення та інших ревізійних ма¬теріалів починається другий етап — безпосереднє проведення реві¬зії на об'єкті. При цьому важливе значення має інформація, якою володіють ревізори про об'єкт ревізії, а також їхній досвід практич¬ної роботи та рівень відповідних знань. Це дає змогу визначити коло питань, які підлягають перевірці насамперед, здійснювати ревізію ок¬ремих питань у суцільному, вибірковому чи комбінованому порядку.

Оскільки ревізія являє собою метод документального контролю, кожна банківська операція оформляється відповідними докумен¬тами, тому ревізори оцінку достовірності та законності здійснених господарських операцій починають насамперед із перевірки банків¬ських документів, особливо первинних, що обґрунтовують, підтвер¬джують господарські операції та надають юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Без використання методичних прийомів перевірки первинної до¬кументації, записів у облікових регістрах і звітності неможлива ніяка ревізійна діяльність. У процесі ревізії застосовуються добре відомі та надійні прийоми та методи контролю. Зокрема, можна виділити такі методи та прийоми документального контролю, як формальну, ариф¬метичну, хронологічну, логічну, зустрічну перевірку документів, оцін¬ку документів на основі даних кореспонденції рахунків тощо.Крім методів і прийомів документального контролю, під час ревізії застосовуються прийоми фактичного контролю, особливо часто інвен¬таризація. Остання забезпечує відповідність облікових даних про обсяг коштів, грошових зобов'язань та майна їхній фактичній величині.

Наступний етап ревізії характеризується оформленням її результатів актом. Він складається керівником ревізійної групи і має містити ре¬зультати вивчення усіх питань, які були поставлені у програмі ревізії. Побудова і зміст акта залежать від підсумків ревізії. У нього слід вклю¬чати лише перевірені й документально підтверджені факти порушень, зловживань, безгосподарності, недостач, розтрат тощо. Не слід переван¬тажувати акт ревізії звітними показниками (за винятком випадків перекручення даних звітності), а також дрібними, незначними порушення¬ми, які за вказівкою ревізорів були виправлені під час ревізії. Практику¬ється попереднє обговорення результатів ревізії керівником ревізійної групи і керівниками об'єктів, що ревізувалися. Виявлені під час ревізії факти доцільно згрупувати за такими ознаками:

пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності

(розтрати, недостачі, крадіжки тощо);

стягненням із винних осіб матеріальних збитків без притяг¬

нення до кримінальної відповідальності;

інші.

Отже, акт ревізії — це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами ревізії і містить висновок стосовно дотримання суб'єктом ревізії чинного законодавства з господарсько-фінансових питань, достовірності обліку і звітності, витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, роз¬роблення рекомендацій та пропозицій щодо усунення виявлених не¬доліків і порушень.