Національний банк України - центр методичного забезпечення організації бухгалтерського обліку в банках

Контрпасивні рахунки призначені для регулювання основних пасивних рахунків, а самі є активними. Вони слугують для змен¬шення сум джерел засобів, які обліковуються на основних пасив¬них рахунках. Дебет контрпасивного рахунку показує збільшення сум, що підлягають вирахуванню із сальдо основного пасивного рахунку. Прикладами такого рахунку є: «Технічний рахунок для розподілу доходів бюджетів України», «Технічний рахунок для пе¬рерахування коштів Державного бюджету України», «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком» тощо.До контрарно-доповнювальних рахунків належать такі, які мо¬жуть мати дебетове або кредитове сальдо. При цьому уточнення оцінки на регульованих рахунках здійснюється в бік збільшення або зменшення. До таких рахунків, наприклад, належать рахунки «Ре¬зультати переоцінки вартості господарських матеріалів», «Результа¬ти переоцінки іноземної валюти та банківських металів» тощо.

Операційні рахунки використовуються для відображення та конт¬ролю витрат, фінансових результатів. Вони неоднорідні за своїм складом. До них можна віднести такі рахунки: «Витрати майбутніх періодів», «Результат поточного року» тощо.

За способом групування та узагальнення облікових даних бух¬галтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні. Синте¬тичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух господарських засобів, коштів, джерел їх утворення і господарсь¬ких процесів в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік, що ведеться на таких рахунках, називається синтетич¬ним. У банках синтетичний облік здійснюється на рівні балансо¬вих рахунків II, III та IV порядків.

Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, які деталізують зміст синте¬тичних рахунків. Облік, що ведеться на аналітичних рахунках, на¬зивається аналітичним.

Національним банком України розроблені і доведені до банків методичні вказівки про ведення параметрів аналітичного обліку.

Згідно з ними банкам рекомендується поділяти параметри на такі, що належать до клієнтів (контрагентів), та на параметри безпосе¬редньо аналітичних рахунків. При цьому вважається, що всі аналі¬тичні рахунки можна розподілити між контрагентами у такий спо¬сіб, щоб кожен контрагент був зв'язаний з одним або кількома аналітичними рахунками.

Усі параметри Національним банком України поділені на дві групи: обов'язкові й необов'язкові. У свою чергу, обов'язкові пара¬метри бувають загальні та спеціальні.

Обов'язкові параметри вводяться із урахуванням вимог Націо¬нального банку України щодо звітності банків. Вони є обов'язкови¬ми для заповнення під час занесення у комп'ютерну систему нового контрагента або під час відкриття аналітичного рахунку.

Не обов 'язкові параметри мають рекомендаційний характер для заповнення. Вони можуть використовуватися під час організації уп¬равлінського обліку та звітності.

Спеціальні параметри застосовуються до окремих груп аналітич¬них рахунків залежно від їхнього економічного змісту. Такі параме¬три використовуються для автоматизованого ведення окремих бан¬ківських операцій та надання спеціальної звітності Національному банку України.

Рекомендований Національним банком України формат пара¬метрів аналітичного обліку узгоджений із форматом кодування від¬повідних параметрів у класифікаторах Державного комітету статис¬тики України та Держстандарту України. Довжина номера аналіти¬чного рахунку не є фіксованою, мінімальна довжина становить 5 цифр, а максимальна — 14 цифр.

Між аналітичними й синтетичними рахунками існує нерозривний зв'язок. На аналітичних рахунках відображаються ті самі зміни, що й на синтетичних, але детальніше. Залишки й обороти всіх аналітич¬них рахунків мають дорівнювати один одному за сумою і відповіда¬ти за сумою залишкам і оборотам синтетичного рахунку, в розвиток якого їх ведуть.

Для відображення у бухгалтерському обліку та звітності майно та господарські операції оцінюються в національній грошовій оди¬ниці України. Записи за валютними рахунками в синтетичному об¬ліку здійснюються в гривні, а в аналітичному обліку — у подвій¬ному виразі: в іноземній валюті — за її номіналом і в гривні — за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на час здійснення операції.