Національний банк України - центр методичного забезпечення організації бухгалтерського обліку в банках

кожний документ підлягає попередньому контролю;

документи за безготівковими розрахунками спочатку відоб¬ражаються за дебетом рахунків платників, а лише потім — за креди¬том рахунків одержувачів;

прибуткові касові документи відображаються в обліку після

прийняття грошей касою, а видаткові направляються в касу для

оплати тільки після відображення їх за рахунками бухгалтерського

обліку.

Графіки документообороту за різними операціями банку можуть набувати різної форми. Вони можуть оформлятися у вигляді схеми або переліку робіт зі створення, перевірки та оброблення докумен¬тів, що виконуються кожним підрозділом банку, а також усіма ви¬конавцями із зазначенням їхнього взаємозв'язку і термінів виконан¬ня робіт. Наголосимо, що однією з умов надання Національним банком України комерційним банкам ліцензії на здійснення банків¬ських операцій є наявність у них відповідних внутрішніх докумен¬тів, які регламентують здійснення комерційним банком діяльності, що згідно з чинним законодавством підлягає ліцензуванню.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності банки проводять інвентаризацію коштів, грошових зобов'язань та майна. Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку, що забезпечує відповідність облікових даних про наявність коштів, грошових зобов 'язань та майна їхній фактичній наявності. Залежно від повноти охоплення коштів (зобов'язань, майна) інвен¬таризації бувають повні й часткові. Повна інвентаризація охоплює всі кошти, грошові зобов'язання та майно установи банку, а частко¬ва — лише один або кілька видів господарських об'єктів. Окремо можна виділити вибіркову інвентаризацію, однак за характером охоплення вона належить до часткової.

Кількість та вид інвентаризацій у звітному році, дати їх прове¬дення, перелік майна, коштів та грошових зобов'язань, що підляга¬ють інвентаризації під час кожної з них, визначаються банком, крім випадків, коли проведення інвентаризації згідно з чинним законо¬давством є обов'язковим.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановленими під час ін¬вентаризації, регулюються установою банку у такому порядку:

виявлений надлишок підлягає оприбуткуванню та зарахуван¬ню на результати фінансово-господарської діяльності як прибуток

банку;

нестача цінностей і коштів відшкодовується за рахунок вин¬

них осіб або зараховується на збитки банку відповідно до чинного

законодавства.Для групування, відображення руху засобів, коштів, їхніх джерел і господарських процесів у бухгалтерському обліку призначені ра¬хунки. За своєю формою бухгалтерський рахунок — це таблиця, що має дві протилежні за своїм призначенням сторони — дебет і кре¬дит. Підсумки записів за дебетом та кредитом рахунків називають оборотами, а різницю між ними (з урахуванням залишку на початок періоду, за котрий беруться обороти) — сальдо.

Господарські операції відображаються на рахунках бухгалтерсь¬кого обліку з допомогою подвійного запису, тобто одночасної реєст¬рації кожної операції в однаковій сумі в дебеті одного рахунку та кредиті іншого. Внаслідок цього між рахунками виникає взає¬мозв'язок, що називається кореспонденцією рахунків. Вона відобра¬жається відповідним записом — проводкою, тобто формулою, котра показує, за дебетом та кредитом яких рахунків і в якій сумі запису¬ється та чи інша операція.