Національний банк України - центр методичного забезпечення організації бухгалтерського обліку в банках

За допомогою подвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується контроль, тому що кожна операція в однаковій сумі відображається на дебеті од¬ного і на кредиті іншого бухгалтерського рахунків, чим досягаєть¬ся рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом усіх рахунків. Відсутність такої рівності свідчить про те, що під час записів опе¬рацій на рахунках допущено помилку. Крім цього, на основі подвійного запису контролюється економічний зміст проведених го¬сподарських операцій. Він допомагає з'ясувати, в результаті яких операцій відбулися зміни даного виду засобів, їхніх джерел утво¬рення чи господарських процесів, звідки ці засоби надійшли і куди вони вибули.

Рахунки бухгалтерського обліку поділяють на балансові і по¬забалансові. В основу розмежування відображення господарських фактів на балансових чи позабалансових рахунках у банках покла¬дено такі критерії:

ймовірність того, що банк отримає або втратить будь-яку май¬бутню економічну вигоду, пов'язану з конкретним видом активу або

пасиву;

конкретний вид активу або пасиву має вартість, яка може бути"

точно оцінена.

Якщо господарські засоби, кошти і цінності не відповідають за¬значеним вище двом критеріям, то вони обліковуються на позаба¬лансових рахунках. На цих рахунках банків обліковуються:

—вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути у май¬бутні періоди та за якими він несе ризики;

-— документи і цінності;

—операції з приватизації.

Зауважимо, що бухгалтерський облік за позабалансовими рахун¬ками банки ведуть методом подвійного запису. Для цього вони ви¬користовують рахунки групи 991 «Контррахунки».

Залежно від обліку засобів або джерел їх утворення рахунки по¬діляють на активні, пасивні та активно-пасивні. Активні рахунки призначені для обліку розміщення коштів і господарських засобів, а пасивні — для обліку джерел утворення господарських засобів і коштів. Певна частина рахунків має змішаний характер, і тому їх називають активно-пасивними рахунками. Якщо на активно-пасив¬ному рахунку сальдо дебетове, то він є активним рахунком, якщо кредитове — пасивним.

Позабалансовий банківський рахунок є активним, якщо при пе¬реведенні його на балансовий рахунок останній дебетується; якщо ж при переведенні балансовий рахунок кредитується, то позабалансо¬вий рахунок вважається пасивним.

За своїм призначенням та структурою банківські рахунки поді¬ляються на основні, регулюючі й операційні. Взято за основу те, як вони відображають ті чи інші об'єкти бухгалтерського обліку, що обліковується за дебетом та кредитом і показує залишок кожного рахунка. Так, основними є рахунки, що призначені для обліку гос¬подарських засобів і джерел їх утворення.

Регулюючі рахунки використовуються в обліку для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів та їхніх джерел, показаних на основних рахунках. Вони, у свою чергу, поділяються на контр¬активні, контрпасивні, контрарно-доповнювальні.

Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки ок¬ремих основних активних рахунків, а тому самі є пасивними. За кредитом цих рахунків показується збільшення сум, які підлягають вирахуванню з основного активного рахунку, а за дебетом — змен¬шення цих сум. Сальдо показує остаточну суму, яка підлягає вира¬хуванню із залишку основного активного рахунку. До таких рахун¬ків належать, наприклад, такі: «Знос операційних основних засобів», «Знос нематеріальних активів», «Резерв під знецінення цінних папе¬рів у портфелі банку на інвестиції» тощо.