Національний банк України - центр методичного забезпечення організації бухгалтерського обліку в банках

Фінансовий облік охоплює сукупність правил та процедур, що забезпечують підготовлення та оприлюднення інформації про ре¬зультати фінансово-господарської діяльності підприємства, устано¬ви, організації відповідно до вимог чинних законодавчих актів. Ін¬шими словами, фінансовий облік має забезпечити відображення усіх господарських операцій за звітний період, а також складання вста¬новленої бухгалтерської (фінансової) звітності, призначеної для внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Об'єктами фінансового обліку, які підлягають обов'язковому ві¬дображенню, є:

активи і пасиви підприємства (установи, організації);

джерела власних засобів;

витрати за їх елементами і доходи за їх видами;

фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;

господарські операції і процеси, що здійснюються із зазначе¬ними вище об'єктами.

Фінансовий облік дає змогу визначити результати господарської діяльності звітного періоду (прибуток або збиток) і його мають вес¬ти всі підприємства (установи, організації) незалежно від видів ді¬яльності та форм власності. За даними фінансового обліку скла¬дається фінансова звітність, яка використовується внутрішніми та зовнішніми користувачами. Фінансова звітність не є комерційною таємницею, регулюється державою і стандартами різних рівнів. Інколи фінансовий облік називають зовнішнім обліком.Управлінський облік здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності з метою забезпечення внутрішніх інформаційних потреб керівництва для планування, аналізу, контролю і прийняття відпо¬відних рішень. При цьому головним є своєчасне одержання досто¬вірної інформації про доходи і витрати як на підприємстві (установі, організації) в цілому, так і в окремих його структурних підрозділах, а також про фінансові результати, що вже попередньо відображені у фінансовому обліку. Однак в управлінському обліку витрати пере¬груповуються за їхнім цільовим призначенням, тобто за видами продукції (послуг), регіонами тощо. Аналогічно групують доходи і фінансові результати суб'єкта господарювання. У межах управлін¬ського обліку виробничих підприємств здійснюється детальний об¬лік витрат та калькулювання собівартості виробленої ними продукції або наданих послуг.

На відміну від фінансового обліку, який регулюється законодав¬чо та національними чи міжнародними стандартами, управлінський облік самостійно організується суб'єктами господарювання виходя¬чи із особливостей видів їхньої діяльності, структури і розмірів під¬приємства (організації, установи), потреб та вимог управління.

Господарюючі суб'єкти самостійно розробляють структуру і зміст внутрішньої звітності, а також визначають періодичність її складання та подання на різні рівні управління.

2. Принципи організації бухгалтерського обліку в банках

Організація бухгалтерського обліку в банках базується на вико¬ристанні загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах. Основними принципами бухгалтерського обліку є: І. Принцип безперервності діяльності. Він означає, що банківська установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому необмежений період. Власники банку не мають наміру його ліквідувати, продати або скоротити масштаби діяльності. Відпо¬відно до цього принципу господарські засоби враховуються у балансі за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. Якщо ж з'являються ознаки, що банківська установа припинить свою діяльність і буде ліквідована повністю або зменшена кількість її філій, зас¬тосовуються інші правила бухгалтерського обліку. В цьому разі акти¬ви банку оцінюються за ринковою (ліквідаційною) вартістю.

Принцип постійності. Цей принцип вимагає від банків протягом тривалого часу керуватися одними й тими самими правилами і

методами бухгалтерського обліку. Зміни обраних методів і правил