Економічний аналіз інвестиційного проекту

Наступним кроком після вибору відповідних меж аналізу та діапазону часу є вибір методики оцінки проекту. Звичайно, за¬стосовуються відомі показники ефективності проекту - NPV, IRR, BCR.

Методики розрахунку цих показників вимагають поперед¬нього вибору ставки дисконту. Визначення підхожої ставки дис¬конту для проектів розвитку є політичним рішенням і як таке виходить за рамки проекту. В будь-якому разі важливими фак¬торами при виборі ставки дисконту є альтернативна вартість капіталу, вимоги донора або кредитної організації, ринкова вартість капіталу та існуючі погляди на співвідношення спожи¬вання та інвестування в приватному й державному секторах.

Стандартним підходом міжнародних організацій є застосу¬вання для всіх проектів розрахунків ВНР зі ставкою дисконту від 10 до 12%. Методики екологічних вимірів сумісні з цим підходом. Утім, можуть бути випадки, коли слід проводити по¬дальшу оцінку виправданості проекту, виходячи з NPV і BCR.

3.2. Загальнозастосовні методики

Сучасна практика пропонує декілька прийомів оцінки, які здебільшого застосовуються щодо інвестиційних проектів. Вибір придатного прийому залежить від кількох факторів, що включа¬ють оцінюваний наслідок, наявність даних, ресурси часу та кош¬тів. Використання цих прийомів традиційне. Їх завдання поля¬гає у визначенні економічних наслідків проекту і правильній оцінці їх вигід та витрат в аналізі проекту.

В усіх поданих тут методиках для визначення вартісних по¬казників використовують ринкові ціни. Неявним припущенням є те, що ці ціни відображають економічний дефіцит і з огляду на це є цінами економічної ефективності. Якщо в ринкових цінах є викривлення, треба вводити відповідні поправки.

Нижче коротко охарактеризовано кожну з методик і наве¬дено приклади. Виклад сфокусовано на порівняно простих прийомах, які найлегше застосовувати при тих обсягах даних та об¬меженнях у часі, що звичайно є супутніми аналізу будь-якого інвестиційного проекту.Оиінка змін Д-™ оцінки впливу проекту на довкілля на-продиктивності лежить визначити екологічні наслідки про¬екту. Наслідки для якості довколишнього середовища або підтримання відновлюваних ресурсів відобра¬жаються у змінах продуктивності порушених систем, і ці зміни, в свою чергу, використовуються для присвоєння величин. Ба¬гато прийомів оцінки засновано на фактичних ринкових цінах при визначенні кінцевих величин. Порушеними можуть бути як природні, так і антропогенні системи. До природних систем від¬носять рибальство, сільське господарство та лісівництво. Наслід¬ками для антропогенних систем є впливи на будівлі, матеріали й вироб-ництва у промисловому та побутовому секторах.

Стан довколишнього середовища і природних ресурсів роз¬глядаються як фактори виробництва. Зміни цих факторів спри¬чиняються до змін продуктивності і/або виробничих витрат, що можуть, у свою чергу, впливати на зміни цін та обсягів ви¬робництва, які можна спостерігати і вимірювати. Саме подвій¬ний характер цих методик робить їх привабливими: фізичні змі¬ни загального обсягу виробництва легко помітити й виміряти, а використання ринкових цін дає змогу уникнути складних про¬блем оцінки, пов'язаних з позаринковими екологічними впли¬вами.

Можливі дві ситуації:

1. Якщо збільшення (або зменшення) виробництва певного товару є недостатнім порівняно з загальним обсягом даного то¬вару на ринку, а зміна факторів виробництва також незначна щодо обсягу ринку цих факторів, то можна припустити, що ціни на продукцію та фактори виробництва залишаться постійними. Таке припущення є найпростішим, бо воно не вимагає припу¬щень щодо напряму й величини зміни цін. Це базове припущен¬ня для "малого проекту". Для деяких проектів такий підхід ча¬сткової рівноваги є реалістичним припущенням і неявно вико¬ристовується в більшості викладених тут методик.

2. Проте іноді зміна обсягу випуску певного товару може позначитись як на його ціні, так і на факторах виробництва. У такому разі потрібна інформація про форму кривих попиту та пропозиції, а відтак - відповідне коригування.

До розгляду пропонуються три набори прийомів, у кожному з котрих використовуються ринкові ціни для оцінки зміни ви¬робництва певних товарів та послуг. Перший набір має справу із зміною продуктивності й вартості продукції, другий - з втратою доходу, третій - з альтернативною вартістю різних дій.