Економічний аналіз інвестиційного проекту
Другий набір підходів названо "потенційно застосовним", оскільки ці підходи доречні лише в певних ситуаціях. Вони більш опосередковані й засновані або на "уявних ринках" (при¬міром, транспортних витратах, цінах власності, вартості землі), або на витратах на переміщення чи заміну існуючих об'єктів. Рамки застосування обох наборів зазначених підходів ми роз¬глянемо пізніше.
Окрім основного завдання ідентифікації екологічних нас¬лідків і визначення грошових величин, залишаються ще три важ¬ливі концептуальні проблеми: визначення меж аналізу, задания правильного діапазону часу та вибір методу оцінки проекту.
Межі аналізу вимагають визначення того, що саме включати і чого не включати до екологічного аналізу. Ідентифікація зовнішніх факторів приводить до розширення концептуальних і фізичних меж аналізу. Ступінь такого розширення залежить від конкретного проекту. Так, проект гальванічного виробництва пов'язаний з викидом промислових вод, що негативно вплива¬ють на водокористування вниз за течією - питну воду, іригацію та рибальство. Екологічний аналіз проекту має включати це во¬докористування в рамках концепції "з проектом" і "без проекту".
Інші екологічні впливи проекту можуть бути більш віддале¬ними фізично або важчими для ідентифікації. Одним з при¬кладів є випадання "кислотних дощів" у наслідок викидів еле¬ктростанції. Взаємодія сільськогосподарського розвитку височи¬ни з її сходом грунту та стоками, з екосистемами низини й при¬бережної зони дає ще один приклад складного й тривалого взаємозв'язку. Не існує загального єдиного правила, де саме про¬ходить гранична межа аналізу. Як і при оцінці, найкраще почи¬нати з безпосередньо спостережуваних і вимірних наслідків. Інженер проекту, економіст-аналітик і спеціаліст-еколог мають колективно визначити межі аналізу. Можливо, що в майбут¬ньому вдасться сформулювати "протоколи" представницьких типів інвестиційних проектів, і кожний такий "протокол" окрес¬лить основні види впливів, які слід враховувати в аналізі. Вели¬ким вкладом до кожного такого "протоколу" будуть результати післяпроектного аналізу схожих проектів, а також підготовані експертами-екологами анкети й рекомендації.
Визначення підхожих меж у часі є другою основною кон¬цептуальною проблемою. Звичайно обирається тимчасовий діа¬пазон, що охоплює щонайменш очікуваний корисний життєвий період інвестиції. В інших типах проектів, де вигоди гіпотетично нагромаджуватимуться протягом дуже тривалого часу (напри¬клад, гребля і водосховище з очікуваним життєвим циклом у 300 років), обирається такий діапазон часу (скажімо, ЗО чи 50 років), який охопить більшу частину вигід і витрат. При будь-якій ставці дисконтування всякі вигоди чи витрати по 50 роках будуть досить малими при розрахунку NPV. Так, при ставці в 10% більшість витрат і вигід втратять значимість всього через 20 років.Оцінка екологічних наслідків - складне, але варте зусиль завдання. Якщо очікуваний життєвий період цих наслідків мен¬ший, ніж "нормальний життєвий цикл проекту", проблеми немає - екологічні наслідки можна включити до стандартного фінан¬сового аналізу. Так, проект рисових плантацій з очікуваним 25-річним періодом життя включає будівництво дороги на почат¬ковій стадії. Це будівництво призводить до підвищення ерозії грунту та осаду мулу в іригаційному каналі вниз за течією. Че¬рез п'ять років насипи дороги стабілізуються, ерозія припи¬няється, і витрати на очищення дна каналу більше не потрібні. Тут екологічні наслідки включено до нормального аналізу про¬екту.
Втім, якщо очікується, що екологічні наслідки триватимуть довше життєвого циклу фінансованого проекту, ми починаємо усвідомлювати, що діапазон часу слід розширити для їх охо¬плення. Наприклад, проектується розвиток нового порту, в яко¬му передбачено поглиблення дна, і очікується, що ця операція зруйнує усталені місця розмноження риби й пов'язане з цим ри¬бальство. Очікувана тривалість проекту порту - 25 років. Од¬нак, оскільки рибальство вже ніколи не буде відновлено, втрата виловів після 25 років також має бути занесена до аналізу.
Існує два шляхи продовження діапазону часу. Один полягає в продовженні потоку коштів за межі нормального періоду про¬екту на додаткову кількість років. Це здійснимо, коли передба¬чувані зовнішні фактори мають чітко визначений життєвий період (скажімо, вирубаному хвойному лісу може знадобитися на відновлення 70 років). Другий шлях - додання капіталізо¬ваної вартості чистих вигід (або витрат) до нормального кінця періоду проекту. Цей шлях передбачає, що екологічні наслідки (у вигляді вигід чи витрат) триватимуть до нескінченності. По суті, другий шлях - це своєрідна форма екологічної утилі¬заційної вартості проекту, яка, певніш за все, буде негативною, але може виражатися й позитивним числом. Так само, як і виз¬начення меж аналізу, задания потенційного діапазону часу ма¬ють вирішувати спільно кілька спеціалістів.
І, нарешті, є такі екологічні наслідки, які практично немож¬ливо виразити кількісно, а іноді навіть важко ідентифікувати. Це, скажімо, естетичні, соціально-культурні та історичні факти, а також міркування типу генетичного різноманіття й генетичного фонду. Такі фактори можуть мати велику вагу, але вони непросто вкладаються у звичайний фінансовий аналіз.