Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни
Країни з перехідною економікою можна поділити на дві групи:
Одну - формують Чехія, Словаччини, Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія, НДР, яка інтегрується з ФРН, Албанія, Словенія, Хорватія, нова Югославія та інші держави, які виникли на території старої Югославії.
Друга група - 15 держав, що виникли внаслідок розпаду СРСР. Вони формують державність в чому і полягає специфічний характер перехідної економіки в цих країнах.
В Польщі, Словаччині, починаючи з 1993 року щорічне збільшення ВВП становить 5-7%, трохи менший, але ріст був досягнутий у Чехії, Угорщині, Хорватії, Словенії, Румунії, Болгарії також стали на шлях оздоровлення економіки. В успішному розвитку Польщі, Чехії, Словенії,
Угорщині значна роль належить:
- створення в них сприятливого інвестиційного клімату
- загальній лібералізації господарської діяльності
- забезпеченню відносної стабільності законодавства та передбачуваності змін у ньому
- встановлення національного рівня оподаткування з пільгами для інвестицій та реінвестицій
- правильній амортизаційний політиці
- виваженій політиці доходів, яка активізує споживчий попит.
В цілому за останні роки валовий обсяг внутрішніх капіталовкладень (% ВВП) зріс і становив у 1996 році у Польщі 19,1%, в Угорщині - 22,7%, у Чехії - 27,7%, у Словаччині - 34,9%, а в 1995 році в Словенії - 22%.
Польща, Угорщина, Чехія активно залучали капітал найбільших ТНК, з включенням відповідних національних виробництв до їхньої системи розподілу і постачання. В Угорщині в автомобільну промисловість значні кошти інвестували такі ТНК як Ауді (Німеччина), Генерал Моторс (США) і SUZUKI - Японія. В Чехії - в виробництво скла, легкових автомобілів, для харчової і хімічної промисловості. У Польщі - в тракторне виробництво (Південна Корея).
До найбільш ефективних перехідних суспільств відносять і Китай, хоч там при владі Комуністична партія. За величиною ВВП на душу населення цей показник до 1996 року підвищився з 12% до 49% від середньосвітового рівня. Протягом другої половини ХХ століття загальний обсяг ВВП збільшився в 22,4 раза, а його частка в світовій економіці зросла з 2,7% до 10,2%.
Перехідні економіки лише наближаються до ринку є сталими форми господарювання, приватний, недержавний сектор перебуває на етапі становлення.
Після другої світової війни почався розпад колоніальної системи.
Цей процес умовно поділяється на три етапи:
1. З 1945 до середини 50-х років коли в основному відбувалося визволення Азії.
2. З половини 50-х з середини 60-х років призвів до появи незалежних держав у Північній та тропічній Африці.
3. З 1965 по 1990 завершив звільнення країн півдня Африки.Держави Азії, Африки, Латинської Америки займають 60% території землі, де проживає 77% світового населення. Тут зосереджено 89,3% розвіданих світових запасів нафти і 50,5% - газу. Більше 50% світових запасів і видобутку марганцевої руди, хромітів, ванадію, золота, платини, алмазів припадає тільки на країни Африки.