Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни

Десята частина золотих резервів МВФ буде продана, а це 27 мільярдів доларів, а гроші надійдуть для фінансування допомоги цим країнам.

6. До нових індустріальних країн належать Південна Корея, о. Тайвань, Гонконг, Сінгапур (Східна Азія), Бразилія, Мексика, Аргентина (Латинська Америка), а також Індія і Єгипет.

90-і роки показали, що крім НІК першої хвилі з'являються НІК другого ешелону - Малайзія, Таїланд, Індонезія, а в перспективі - третього - Туреччина, Філіппіни, Шрі-Ланка.

Критерії зарахування країн до НІК:

- ВНП на душу населення не менше 1100 доларів.

- Частка переробної промисловості більша 20%

- Високі темпи зростання

- Динамічні макроекономічні та внутрішньогалузеві структурні зрушення

- Зростання професійного рівня робочої сили

- Інтенсивна участь у міжнародному поділі праці

- Широке використання іноземного капіталу

Значну увагу нові індустріальні країни приділяються регіональному економічному співробітництву. В 1967 році було створено асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Її члени Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур - проголосили своєю метою „прискорення економічного розвитку, становлення миру та стабільності у Південно-Східній Азії” а також:

- взаємне забезпечення товарами, сировиною.

- будівництво спільних підприємств

- безмитна торгівля у рамках асоціації

Складові успіху всіх азійських нових індустріальних країн:

- максимально ефективне використання зовнішніх факторів економічного розвитку (пільгові кредити, участь у міжнародному поділі праці, залучення транснаціональних корпорацій, іноземних технологій).

- Послідовна внутрішня політика, яка забезпечила політичну і економічну стабільність

- Ефективна макроекономічна політика (підтримання стабільних внутрішніх цін і реальних обмінних курсів валют, стимулювання підвищення попиту і пропозиції в галузі інвестиційних товарів, що сприяло нагромадженню капіталу і виробничому інвестуванню)- Соціально-культурні особливості населення (працелюбність, відповідальність, престиж знань і кваліфікації, енергійність, ділова кмітливість)

- Вони сприяли підвищенню продуктивності праці, якості продукції, швидкому зростанню підприємництва.

Отже, в сучасний період в економічному розвитку відбувається диференціація між різними країнами та регіонами в залежності від його рівня (ступеня інтегрування у міжнародний поділ та кооперацію праці, забезпеченості головними факторами виробництва, територіально-географічних особливостей).