Суспільство як система економічного взаємообміну

Суб'єкти економічних відносин обов'язково мають бути власни¬ками. Мова йде передусім про індивідуальну власність людини на суспільно-виробничу силу її особистої праці (здібності, знання, до¬свід, носієм яких є кожна людина). Це зумовлює виключне право кожної людини вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах. Водночас певні суб'єкти мають у своєму розпорядженні засоби виробництва, вико¬ристовують їх на свій розсуд, розпоряджаються створеними у про¬цесі трудової діяльності благами: споживають, продають, викорис¬товують на розвиток виробництва. Ними можуть бути окремі інди¬віди, сім'ї, підприємства, громадські організації.

Становище суб'єктів економічних відносин постійно змінюєть¬ся, адже їхній розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на них через свої інтереси.

Досвід переконав, що уявлення про економічні відносини, їхні суб'єкти, що начебто спрощуються в процесі економічного розвит¬ку, як це було донедавна, є хибним. Процеси, що відбуваються у ре¬альному житті, свідчать про зворотнє, тобто про ускладнення еконо¬мічної структури суспільства. Витіснення багатоманітних форм гос¬подарювання (особистих, приватних, сімейних, колективних) під¬приємствами, заснованими на державній формі власності, паралізу¬вало економічне життя багатьох суб'єктів виробничих відносин, не давало змоги реалізувати їхні інтереси повною мірою. Це стримува¬ло розвиток економіки.

«Включити» всіх суб'єктів виробничих відносин, їхні інтереси в економічне життя, надати динамізму суспільному виробництву, вивести економіку країни на якісно новий рівень - найважливіше завдання. Його можна вирішити не підпорядкуванням одних інтересів іншим, а поєднанням різнобічних інтересів усіх суб'єктів господарювання.Відповідно до конкретного історичного характеру економічних потреб економічні інтереси як форма їхньої реалізації також мають історичний характер. Історична форма і соціальна зумовленість еко¬номічних інтересів у кожному суспільстві визначаються відносина¬ми виробництва, розподілу, обміну і споживання, які, в свою чергу, залежать від рівня розвитку продуктивних сил. Водночас у певній історичній системі виробничих відносин люди займають різне ста¬новище, що зумовлює характер їхньої діяльності, їхні потреби та інте¬реси.

Економічний інтерес - це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин. Вона забезпечує само¬стійність, саморозвиток суб'єкта, тобто створення умов, достатніх для його відтворення на рівні прогресивних соці¬ально-економічних досягнень. Якщо економічні відносини не реалізують економічних інтересів, суб'єкти намагаються досягти своєї вигоди поза економічними відносинами (пору¬шують закони, розвивають тіньову економіку, займаються спекуляцією, крадуть тощо).

ВИСНОВКИ

Суспільство - надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. На зорі історії виникло первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, згодом - феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. У процесі життєдіяльності люди вступають у певні стосунки між собою. Таким чином, суспільство - це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу. Потреби характеризують лише можливість споживання. Однак для того щоб ця можливість перетворилася на дійсність, потрібно мати певні життєві засоби. Величезна роль економічних потреб по¬лягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво продукує різнобічні блага, які є необхідною умовою існування роз¬витку людського суспільства на будь-якому історичному його щабелі.

У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяль¬ності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інте¬ресу і стають стимулами до праці.

Отже, економічні потреби народжуються насамперед у ви¬робництві, в процесі праці та пов'язані з ним.

Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише ство¬рюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що в ньому діє об'єктивний закон зро¬стання потреб.

Рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпе¬чення умов для безперервного розвитку потреб.