Суспільство як система економічного взаємообміну
Ці роздуми, а їх, звичайно, можна було б продовжити, наводять на думку про досить вузькі рамки евристичності головного питання філософії щодо проблем суспільного розвитку. В суспільстві не можна раз і назавжди "відфільтрувати" матеріальне від ідеального, а об'єктивне від суб'єктивного. Вони часто міняються місцями, що вимагає ширшого підходу до соціальної проблематики.Проаналізувавши основні теоретичні моделі соціуму, з повним правом можна зробити висновок, що суспільство - це надзвичайно складний, багатоманітний і суперечливий предмет пізнання. Визначити суспільство так само важко, як матерію, природу, буття тощо. Суспільство охоплює різноманітні процеси, стосунки між людьми і складається з певних соціальних інститутів. У суспільстві реалізуються різноманітні види матеріальної та духовної діяльності людей. І головне, суспільство - це реальні люди, які об'єднуються в соціальні групи, нації, взаємодіють і конфліктують між собою, створюють і споживають матеріальні та духовні блага, виховують дітей, винаходять нові форми об'єднання та злагоди.
Таким чином, суспільство - це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу.
2. ЕКОНОМІЧШ ПОТРЕБИ ЯК МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ВЗАЄМООБМІНУ
У демократичному суспільстві головними суб'єктами еко¬номіки є: особа, колектив, співтовариство рівноправних громадян, народ (нація). Своїми активними цілеспрямованими діями вони впли¬вають на розвиток науки, техніки, соціально-економічного прогресу в країні залежно від реалізації своїх інтересів. Ось чому побудувати високорозвинену ефективну економіку, досягти соціального прогре¬су суспільства можна, лише орієнтуючись на задоволення потреб та інтересів різноманітних суб'єктів економічної системи.
Поняття «потреба» дуже містке. Людина має систему най¬різноманітніших потреб: фізіологічних, інтелектуальних (духовних), соціальних тощо. Колектив залежно від сфери діяльності має свої специфічні потреби. Скажімо, потребами підприємства, що вироб¬ляє одяг, є розвиток його потужностей, запровадження нових моде¬лей, зростання прибутку підприємства і доходів кожного його члена.
Потребами народу (нації) є зростання економічного, наукового, тех¬нічного, духовного потенціалу країни, гарантування її зовнішньої безпеки, технічної, технологічної та культурної незалежності.
Є потреби самозахисту (безпеки, захищеності), потреби поваги (визнання, самоповаги), потреби у любові, духовній близькості, по¬треби самоутвердження, саморозвитку тощо. Проте ми розглядати¬мемо потреби, що пов'язані зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб.
Систему особистих економічних потреб подано на рис. 1. Потреби породжуються двома визначальними причинами. Пер¬ша має фізіологічний характер, тому що людина як жива істота потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспіль¬них умов, у яких люди перебувають і виховуються.
Рис. 1. Структура особистих економічних потреб
Потреби характеризують лише можливість споживання. Однак для того щоб ця можливість перетворилася на дійсність, потрібно мати певні життєві засоби. Величезна роль економічних потреб по¬лягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво продукує різнобічні блага, які є необхідною умовою існування роз¬витку людського суспільства на будь-якому історичному його щабелі.
У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяль¬ності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інте¬ресу і стають стимулами до праці.
Отже, економічні потреби народжуються насамперед у ви¬робництві, в процесі праці та пов'язані з ним.
Задоволення ж економічних потреб відбувається у спожи¬ванні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки економічним потребам відбувається органічний взаємозв'язок цілей.
Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним ку¬том зору. Наприклад, їх поділяють на виробничі (продовжують про¬цес виробництва: метал, цемент, обладнання, електроенергія), неви¬робничі (спрямовані на забезпечення потреб людини: цукор, хліб, меблі, одяг, послуги).