Суспільство як система економічного взаємообміну
4. ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБ ВЗАЄМООБМІНУ
Суспільству дуже важливо знати тенденції та перспективи розвитку потреб: індивідуальних, сімейних, колективних, суспіль¬них, їхні структурні зміни. Це не тільки впливатиме на напрями роз¬витку виробництва, а й сприятиме тому, щоб людина стала суб'єктом формування потреб, а не лише їхнім пасивним виробником.
Формування потреб, у тому числі економічних, має спрямовува¬тися. Суспільство мусить дбати про те, щоб в ньому було якомога менше чинників, що зумовлюють формування потреб, які деформу¬ють психологію людини, шкодять її здоров'ю, загрожують життю на землі. Потрібно свідомо і цілеспрямовано через органи державного регулювання, вартісні, правові важелі, а також виховні заходи впли¬вати на об'єктивні умови життя людей, розвивати виробничу і соці¬альну інфраструктуру, які б спонукали кожного працівника відтво¬рювати потреби, спрямовані на всебічний розвиток людини.Життя довело: якщо виробництво нерозвинене, деформована його структура, немає нормального торговельного, побутового, культур¬ного обслуговування, сучасних засобів зв'язку, комунікацій тощо, людина женеться за дефіцитом, намагається придбати престижні то¬вари. Регулювати потреби в таких умовах неможливо. Більше того, це призводить до розширення тіньової економіки та спекуляції, ди¬ференціації доходів, утвердження споживацької психології. Отже, за¬лежно від того, як розвивається виробництво, в суспільстві форму¬ються і регулюються потреби.
Наукове обгрунтування економічних потреб має велике практич¬не значення. На їх основі можна побудувати соціальні нормативи, тобто науково обгрунтовані показники, що характеризують ступінь розвиненості соціальної сфери, досягнутий рівень реальних доходів, умови праці та побуту, ступінь професійної підготовки і освіти різних соціальних груп населення. Особливо важливо для регулювання роз¬витку соціальної сфери обгрунтувати оптимальний споживчий бюд¬жет - кількісне вираження життєвих засобів. Його розраховують за нормами і нормативами споживання, що задовольняють розумні, ра¬ціональні потреби. Оптимальний споживчий бюджет використову¬ють для оцінки досягнутого рівня життя населення та вибору ефек¬тивних шляхів його зростання.
Порівняння фактичного споживання з нормами оптимального споживчого бюджету дає можливість визначити ступінь задоволен¬ня потреб, виявити незадоволений попит та вжити заходів для роз¬витку виробництва і сфери послуг.
Соціальні нормативи мають постійно оновлюватись. Поряд з науково обгрунтованими нормативами можуть розроблятися і нор¬мативи, розраховані на мінімальний споживчий бюджет, на основі якого визначають мінімальні рівні заробітної плати, допомоги на дітей, стипендії тощо.
Розробка і застосування науково обгрунтованих соціальних нор¬мативів - об'єктивна основа для прискореного розвитку соціальної сфери. Ефективне використання їх є важливим чинником якісних перетворень економіки, змін рівня життя людей.
5. СУБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.
ЇХНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ
Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів еконо¬мічних відносин.
Суб'єкти економічних відносин - це сторони (фізичні та юри¬дичні особи), які вступають у відносини виробництва, розподілу, обміну та споживання. Кожну із сторін, яких завжди є дві (прода¬вець і покупець або виробник і споживач) слід розглядати як окре¬мого суб'єкта, якому притаманний свій інтерес. Вступаючи у еко¬номічні відносини з іншим суб'єктом, він намагається реалізувати цей інтерес (як і той, хто вступає з ним у відносини).
Суб'єктами економічних відносин є як індивід, так і різні соці¬альні спільноти (підприємство, товариство, асоціація, кооператив тощо), а також держава в цілому. Адже цілком очевидно, що в еко¬номічні зв'язки вступають не тільки фізичні, а й юридичні (фірма з фірмою або фірма з індивідумом) особи. Економічні відносини з приводу різного роду форм виробничого, наукового, технічного та іншого співробітництва, торгівлі існують також між державами.