Аудиторські висновки та їх види

Трапляється також, що записи у виписці банку виправля¬ються у самій бухгалтерії підприємства або до виписки додають¬ся недоброякісні виконавчі та виправдувальні документи, на¬приклад, без банківського штампу. Відносно правильності опе¬рацій, які викликають сумнів, можна пересвідчитися зустрічною перевіркою цих операцій у банківській установі. Але бажано, щоб зловживання, якщо вони мають місце, виявили на самому підприємстві, не сподіваючись на те, що необхідна інформація для розкриття зловживань буде отримана безпосе¬редньо в установі банку. Бо як свідчить контрольна практика, працівники банків можуть бути самі причетні до різних зловжи¬вань, особливо коли підприємство, що перевіряється, є заснов¬ником цього банку. Тому одним, з основних і обов'язкових завдань аудиту опе¬рацій за рахунками в установах банку є перевірка достовірності виписок, які банки видають підприємству за кожним їхнім рахун¬ком, зокрема, наявності у них штампів і підписів працівників ус¬танов банків.

Виписка банку містить у собі лише цифрові дані, тому ауди¬тору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначок змісту операцій. Необхідно пам'ятати також, що записи у виписці банку за дебетом рахунку підприємства означають зменшення (витрату) коштів, а у кредиті - збільшення (надходження) коштів.

Аудитору слід ретельно перевірити І зіставити реквізити дода¬них до виписок банку платіжних документів. Подані до банку доку¬менти повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування, номер поточного рахунка, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-одержувача коштів, число, місяць та рік їх виписки. Форми первинних банківських документів та журналів їх реєстрації встановлюються чинним законодавством. У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку на підприємстві дозволяється нада¬вати документи, складені за допомогою обчислювальної техніки.

Після порівняння виписок банку з доданими до них первин¬ними документами, встановлення правильності сум оборотів, по¬чаткового та кінцевого сальдо слід ретельно перевірити сутність господарських операцій. А саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана будь-яка сума грошових коштів. Під час аудиту операцій за рахунками коштів у банках необхідно проводити зустрічні перевірки, а також ретель¬но перевіряти взаємопов'язані первинні документи з однорідних операцій. Для цього необхідно постійно зіставляти дані бухгал¬терського, статистичного та оперативного обліку, банківські, ка¬сові, товарно-транспортні та інші документи. Крім взаємної звірки та порівняння сум, записаних у відповідних документах, варто пересвідчитися також у реальності тієї чи іншої операції.

Під час перевірки сутності розрахункових операцій ауди¬тору слід встановити: чи не допускалось на підприємстві перерахування авансів та платежів за безтоварними рахунками, а також оплати рахунків підприємств та організацій, які не мають відно¬шення до перевірюваного підприємства; правильність відображення у бухгалтерському обліку та законність використання на підприємстві чекових книжок; наскільки раціональними є форми розрахунків, що вико¬ристовуються на підприємстві, та чи сприяють вони при¬скоренню обігу коштів підприємства.

Об'єктом особливого контролю мають стати такі видаткові операції: перерахування грошових сум з поточного рахунку підприємства на рахунки ощадного банку; повнота відображення виручки, яка надійшла на поточ¬ний рахунок підприємства; використання грошових коштів підприємства в особис¬тих цілях окремими посадовими особами, наприклад, для сплати штрафів, які носять персональний характер, а та¬кож для оплати послуг неслужбового характеру, які були надані окремим працівникам тощо. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ від 29.03.01 р., підприємство може застосовувати акредитивну, інка¬сову та вексельну форми розрахунків, а також форми розра¬хунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахун¬кових документів на паперових носіях та в електронному вигляді за допомогою таких платіжних документів:

а) платіжного доручення;

б) платіжної вимоги-доручення;в) платіжної вимоги;

г) розрахункового чека;

д) акредитиву.

Підприємства можуть самостійно обирати конкретні платіжні інструменти і зазначити їх під час укладання договорів.