Аудиторські висновки та їх види

Варіант 3. Умовно позитивний висновок (є нефундаментальна невпевненість).

У зв'язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються _ _ через аудитор не може висловити думку щодо зазначених моментів. Проте вони мають обмежений вплив на стан справ підприємства, яке перевіряється, у цілому і не перекручують його дійсний фінансовий стан.

У зв'язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що, за винятком згаданих обмежень, надана інформація у всіх суттєвих аспектах свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними і в цілому достовірно відображає фінансовий стан на " " 200_ р. за результатами операцій за період з " " 200_ р. до " " _ 200_ р.

Варіант 4. Умовно позитивний висновок (існує нефундаментальна незгода).Під час проведеної перевірки встановлено, що операції з здійснені (оформлені) з порушенням установленого порядку (які саме положення порушені і в чому суть порушень) Більш детально наведені факти розглянуто в (назви документів) Проте зазначені моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсного фінансового стану підприємства, що перевіряється. У зв'язку з цим аудитор вважає за можливе підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарсько-фінансової діяльності чинному законодавству. Прийнята система бухгалтерського обліку відповідає вимогам законодавчих і нормативних актів. Фінансова звітність складена за дійсними обліковими даними і в цілому достовірно відображає фактичне становище на "_" 200_ р. за результатами операцій за період з " " _ 200_ р. до " " _ 200_ р. Варіант 5. Негативний аудиторський висновок.

У результаті проведення аудиту встановлено, що протягом перевіреного періоду підприємством були допущені такі порушення: Більш детально зазначені факти розглянуто в _(назви документів). Ці порушення суттєво перекручують реальний стан справ у цілому. Прийнята система бухгалтерського обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Цифровий матеріал, викладений у звітності суб'єкта перевірки, не відповідає обліковим даним _(в чому саме).

Отже, дані бухгалтерського обліку та звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан суб'єкта перевірки на " " 200_ р.

2. Аудит банківських та кредитних операцій

Економічний зміст банківських та кредитних операцій виз¬начається фінансовими відносинами, що виникають у різних лан¬ках економіки між підприємствами, банками, бюджетом, підприємцями, працівниками, власниками. Коло цих взаємовідносин досить широке, зокрема, у підприємств виника¬ють розрахунки з постачальниками і споживачами сировини, про¬дукції, товарів; з фінансовими та кредитними установами; внутрішньовідомчі та внутрішньогосподарські розрахунки; роз¬рахунки з пов'язаними особами та інші. Від якості та своєчасності розрахунків неабиякою мірою залежить успіх у здійсненні усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства, ор¬ганізації чи установи. Завданням аудиту банківських та кредитних операцій є пе¬ревірка: дотримання нормативно-правового регулювання розра¬хунково-кредитних операцій, які забезпечують функціонування підприємств в умовах ринку; своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування за¬боргованості кредиторам та стягнення належних сум із дебіторів; додержання умов договорів з різними контрагентами; пе¬ревірка фактів погашення боргів підприємством або не сплачених йому сум; стану обліку розрахунків, вірогідності облікових та звітних даних про наявність і зміни сум дебіторської і кре¬диторської заборгованості. Джерелами інформації під час аудиту банківських розра¬хункових і кредитних операцій є: платіжні та кредитні документи; виписки банку з особових рахунків підприємства; журнали-ордери 1 та 2 з обліку грошових коштів і грошо¬вих документів, довгострокових та короткострокових по¬зик; відомості 1.2 та 1.3 за дебетом рахунків 31 "Рахунки в бан¬ках" та 33 "Інші кошти"; Головна книга; фінансова звітність - форма 1 "Баланс", форма 3 "Звіт про рух грошових коштів".Розрахункові операції, як правило, здійснюються шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки, що відкриваються підприємствам в установах банку. Згідно з Зако¬ном України "Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків", юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи мають право відкрива¬ти розрахункові (поточні), інші рахунки з метою зберігання гро¬шових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України. Банки відкривають розрахункові (поточні) рахунки підприємствам лише за умови пред'явлення ними копії докумен¬та, що підтверджує взяття їх на податковий облік. Про відкриття або закриття рахунків в установах банків підприємство зобов'яза¬но надіслати повідомлення протягом трьох робочих днів податко¬вому органу, в якому воно зареєстровано як платник податків. До суб'єктів підприємницької діяльності, які своєчасно не повідоми¬ли про відкриття або закриття рахунків у балансах, застосовують¬ся фінансові санкції у вигляді стягнення від 20 до 100 неоподатко¬вуваних мінімумів доходів громадян. У разі перевірки розрахункових операцій аудитор повинен з'ясувати, які рахунки було відкрито підприємством в різних ус¬тановах банків. Першим етапом аудиту операцій за кожним рахунком є перевірка тотожності залишків грошових коштів на кінець квар¬талу (року) згідно з даними: а) виписок банку та б) регістрів бух¬галтерського обліку (Головної книги, журналу-ордеру № 1). Потім за кожний звітний період аудитор перевіряє наявність усіх виписок банку з кожного рахунку підприємства і відповідності зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку (журнал-ордер № 1). При цьому аудитор повинен переконатися, що йому надані геть усі виписки банку за хронологічною послідовністю та встановити, чи правильно перенесені залишки грошових коштів з попередньої виписки до наступної. Якщо на підприємстві відсутні окремі виписки, то слід одержати з установи банку засвідчені їх копії. Враховуючи те, що всі банківські установи пе¬рейшли на комп'ютерну систему обліку і банківські виписки на¬даються підприємствам за кожний день здійснення банківських операцій, необхідно звіряти не лише вхідні та вихідні залишки на виписках банку, але й дати попередніх операцій. Це дає змогу ви¬явити навмисно знищені з корисливими цілями виписки банку за конкретний день, за якими, головним чином, проводяться дві операції на одну й ту ж суму: перша - надходження грошей на банківський рахунок, друга - отримання готівки на цю ж суму або перерахування її до різних торговельних організацій у раху¬нок оплати товарів, які за даними бухгалтерського обліку підприємства не оприбутковуються, а потім привласнюються. За наявності розбіжностей між обліковими даними підприємства та виписками банку, слід встановити їх причини та, за необхідності, здійснити зустрічну перевірку в установі банку. Якщо за період, що перевіряється, під час дослідження виписок банку будуть ус¬тановлені суми, що зайво списані з поточного рахунку, то їх відносять у дебет рахунку "Розрахунки за претензіями", помил¬ково зараховані на поточний рахунок суми відображають провод¬кою Д-т "Рахунки в банках" та К-т "Розрахунки за іншими опе¬раціями". Про всі виявлені під час аудиту помилки підприємство має письмово повідомити установу банку, встановити їх. причини та оперативно вжити заходи щодо їх усунення. Кожну з виявле¬них розбіжностей ревізор повинен уважно проаналізувати аби упевнитися, в тому, що не було; при цьому зловживань з боку працівників бухгалтерії підприємства. Дослідження розрахункових операцій є найважливішою ча¬стиною аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства. Воно повинно проводитись у нерозривному зв'язку 3: перевіркою інших операцій - банківських, касових товарних та виробничих. Це пояснюється тим, що всі операції прямо чи опосередковано впливають на розрахункові взаємовідносини підприємства. Ауди¬тор має переконатися, що кожна виписка банку відповідає дода¬ним виконавчим документам як платіжним, так і товарним. Він перевіряє наявність усіх додатків до платіжних вимог, платіжних доручень та заяв на акредитив, за якими здійснюються розрахун¬кові операції підприємства. Якщо на підприємстві відсутні якісь додатки, аудитор бере їх копії у банку.Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню записів по кредиту поточних рахунків у кореспонденції з рахунками витрат на виробництво та обігу, так як інколи такі записи маскують ви¬падки оплати матеріальних цінностей, котрі не оприбутковують¬ся, під видом оплати різного роду послуг. Аудитор повинен також звіряти номери корінців грошових чеків з виписками банку, враховуючи те, що останні цифри номе¬ра чеку заносяться до виписки, а потім зіставити суму отриманої по них готівки із записами у касовій книзі та перевірити повноту оприбуткування коштів. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чека, а у чековій книзі відсутні один або декілька чеків, то необхідно провести зустрічну перевірку таких чеків в ус¬танові банку. Виявивши зіпсовані або анульовані чеки, встанови¬ти, чи є позначки про це на корінці чеку.